Квач (гра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніколя Ланкре Діти грають на свіжому повітрі (XVIII ст.)

Квач — поширена дитяча рухлива гра, у якій треба влучити м'ячем у втікача або, наздогнавши його, торкнутися рукою. Має безліч варіантів. Назва гри походить від «квача» — пучка клоччя на ручці, який первісно уживався для гри замість м'яча.

Назви гри[ред.ред. код]

У деяких місцевостях ця гра відома під іншими назвами: латки (латка)[1], лованки. У Росії ця гра має десятки назв: салки, пятнашки, догонялки та ін.

Правила гри[ред.ред. код]

Jongensspelen 10.jpg

Найбільш поширений варіант квача, у якому ведучий квачить учасників безпосередньо рукою, а вони можуть тільки втікати від нього. Обирається ведучий — «квач» (зазвичай, за допомогою лічилки). Обраний «квач» починає лічити голосно: «Раз, два, три!», а на лік «три» біжить за іншими учасниками, намагаючись доторкнутись до одного з них рукою («поквачити»). Якщо це вдається, то «квачем» стає той, до кого доторкнулись. Він голосно оголошує: «Я — квач!» і тільки після цього він може бігти і поквачувати.

Варіанти гри[ред.ред. код]

Поряд зі звичайним квачем, існує ще варіанти гри з іншими способами поквачення та уникання його.

«Квачу, бери стрічку!»[ред.ред. код]

Учасники стоять у колі. Кожний отримує стрічку, прив'язує її на пояс. У центр кола постає «квач», у нього стрічки немає. На лік: «Три!» гравці розбігаються по всьому майданчику, а «квач» наздоганяє їх і намагається зняти з них стрічки. Гравець, який залишається без стрічки, ненадовго виходить з гри. Потім учасники стають у коло, а «квач» підраховує кількість знятих стрічок і повертає їх гравцям. Гра повторюється з новим «квачем» 3 — 4 рази. В кінці гри відзначають найвправнішого «квача».

Квач з м'ячем[ред.ред. код]

Квач з м'ячем відрізнюється від звичайного квача тим, що ведучий-«квач» квачить учасників не рукою, а м'ячиком («квачиком»). За відсутності м'яча за квачик може уживатися будь-який м'який предмет (губка, ганчірка).

Інші варіанти квача з м'ячем: І. При невеличкій кількості гравців (до 7 осіб) може гратись такий варіант. Гравці домовляються, що «квач» має поквачити всіх учасників. Поквачений останнім вважається переможцем. Водить перший кін той, хто був поквачений першим.

ІІ. Всі гравці вільно бігають по майданчику. Вибирається «квач», який тримає в руках м'яч. «Квач» намагається м'ячем поквачити кого-небудь із гравців. Поквачений м'ячем гравець стає новим «квачем». Якщо м'яч не влучив ні в одного з гравців, то будь-хто з них бере м'яч і всі гравці починають перекидати його між собою. М'яч перекидають доти, поки «квач» не доторкнеться до нього. Він бере м'яч і намагається знову поквачити когось із гравців. Виграють ті, хто жодного разу не був «квачем». Правила: 1) гравці можуть бігати лише в межах майданчика; 2) передавати м'яч гравці можуть тільки одному з партнерів; 3) м'яч передавати не можна вище рук «квача»; 4) квачити можна лише нижче пояса; 5) гравець не вважається покваченим, якщо м'яч відскочив від поверхні майданчика.

Квач з присіданням[ред.ред. код]

У квачу з присіданням ведучий-«квач» може квачити гравця тільки тоді, коли він біжить. Якщо гравець встиг присісти, квачити його вже не можна. Це уможливлює виручитися присіданням у найнебезпечніший момент.

«Клишоногий» квач[ред.ред. код]

Інша назва — «вище-ноги-від-землі». Клишоногий квач має таку особливість: «квач» не може квачити того учасника ноги якого не торкаються землі. Гравці можуть це робити різними способами: лягаючи на спину або живіт і підіймачи ноги догори; забираючись на підвищене місце (лаву, паркан); повиснувши на перекладині або гілці тощо. Правила гри: гравець не може довго знаходитися у такому стані; учасники не можуть водночас знаходитися у такому стані; «квачу» не можна «чатувати» гравця, який підняв ноги.

«Квачу, дай руки!»[ред.ред. код]

Призначають одного ведучого — «квача», решта гравців вільно бігають по майданчику. «Квач» намагається поквачити їх, гравець, що рятується від «квача», підбігає до першого-ліпшого з граючих, бере його за руки, і вони зупиняються, стоячи обличчям один до одного. Якщо гравці стоять у такому положенні, «квач» не може їх поквачити. Якщо «квач» наздогнав гравця, вони міняються ролями. Правило: не дозволяється довго стояти в парі.

«Принеси прапор»[ред.ред. код]

Гра у звичайний квач. Камбоджа

На майданчику креслять дві паралельні лінії, відстань між якими 1-2 м — це «нейтральна територія», відповідно, протилежні частини належать одній і другій командам-суперникам. Всі гравці діляться на дві команди. Кожна команда на відстані 10-15 кроків від «нейтральної території» (на своєму полі) встановлює прапор і окреслює місце його встановлення колом із радіусом приблизно 1-2 м. Один гравець із команди буде захищати прапор («стояти на варті»), але підходити до нього ближче, ніж на 1-2 м (за межу накресленого кола) не має права. Завдання кожної команди: здобути прапор противників, при цьому зберегти свій. Коли гравець забігає на «чуже» поле, його можуть поквачити (доторкнутися рукою). Після цього він залишається стояти на місці доти, поки хтось зі «своїх» його не «розморозить» (доторкнеться рукою). Гра закінчується тоді, коли гравці однієї з команд принесуть прапор противників на свою територію. Правила: 1) гравцям команди, захищаючи свій прапор, не можна переступати лінію кола навколо прапора; 2) гравець із команди-суперника, який добіг до прапора, вважається недоторканим (його не можуть поквачити) доти, поки він стоїть в колі навколо прапора; 3) поквачений гравець не може йти з місця доти, поки його не «розморозить» член його ж команди; 4) на нейтральній території можуть знаходитися гравці як однієї, так і другої команд.

Схожі ігри[ред.ред. код]

Деяку схожість з простим квачем має старовинна народна гра «веребей» («горобець»), яка побутувала у східних слов'ян. Учасники утворюють коло, всередині — «веребей». Коло швидко рухається, всі співають, плескаючи в долоні:

«

Киш, киш, веребей,
Не клюй конопель.
Мої конопельки,
Дрібні, зелененькі,
У вірчики в'ються,
Самі не беруться,
Братись не даються

 »

«Веребей» кидається на учасників, які стоять у колі, і вони розбігаються. Той, кого «веребей» зловить, займає його місце, і гра починається знову.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]