Квічаль целебеський
Квічаль целебеський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Geokichla erythronota (PL Sclater, 1859) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Zoothera erythronota | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіча́ль целебеський[2] (Geokichla erythronota) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з іржастим квічалем.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19-21 см. Голова і верхня частина тіла іржасто-коричневі, крила чорні з двома широкими білими смугами. На обличчі білі плями. Підборіддя, горло і груди чорні, решта нижньої частини тіла білувата, поцяткована чорними смугами. У представників підвиду G. e. kabaena голова і верхня частина тіла чорні[3].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- G. e. erythronota Sclater, PL, 1859 — острови Сулавесі і Бутон;
- G. e. kabaena (Robinson-Dean, Willmott, Catterall, Kelly, Whittington, Phalan, Marples & Boeadi, 2002) — острів Кабаена[en].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Целебеські квічалі мешкають на Сулавесі та на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в чагарникових і бамбукових заростях та на плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1000 м над рівнм моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція целебеських квічалів становить від 100 до 500 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Geokichla erythronota. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Clement, Peter; Hathway, Ren (2010). Thrushes. Bloomsbury Publishing. с. 223—224. ISBN 978-1-4081-3542-6. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 27 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |