Перейти до вмісту

Бутон (острів)

Координати: 5°3′0″ пд. ш. 122°53′0″ сх. д. / 5.05000° пд. ш. 122.88333° сх. д. / -5.05000; 122.88333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бутон
індонез. Pulau Buton
Затока Самполава, о. Бутон

Карта
Карта острова Бутон та сусідніх островів Індонезії
Карта острова Бутон та сусідніх островів Індонезії
Карта острова Бутон та сусідніх островів Індонезії
Географія
5°3′0″ пд. ш. 122°53′0″ сх. д. / 5.05000° пд. ш. 122.88333° сх. д. / -5.05000; 122.88333
МісцерозташуванняПівденно-Східна Азія
Тихий океан,
моря Банда та Флорес
АкваторіяБанда
Група островівВеликі Зондські острови
(Малайський архіпелаг)
Площа4408  км² (130-те місце)
Довжина155  км
Ширина55  км
Берегова лінія603  км
Найвища точка1100 м
Країна
Індонезія Індонезія
Регіонпровінція Південно-Східне Сулавесі
Адм. одиницяButond
Населення447,408 осіб (2010)
Бутон. Карта розташування: Індонезія
Бутон
Бутон
Бутон (Індонезія)
Бутон. Карта розташування: Сулавесі
Бутон
Бутон
Бутон (Сулавесі)
Мапа

CMNS: Бутон у Вікісховищі

Бутон, Бутунг (індонез. Pulau Buton; англ. Buton) — один з островів Великих Зондських островів (Малайський архіпелаг, Південно-Східна Азія), розташований на південний схід від Південно-Східного півострова острова Сулавесі, входить до складу Індонезії.

Історія

[ред. | ред. код]

У доколоніальну епоху острів, тоді зазвичай відомий як Бутунг, опинився в сфері впливу султанату Тернате. Особливо в XVI столітті Бутон служив важливим вторинним регіональним центром у складі Тернате, контролюючи регіональну торгівлю та збираючи данину, яку направляли до султанату.

Султан Мурхум, перший ісламський монарх на острові, відомий від імені головної гавані острова, гавані Мурхум, міста Баубау[en].

Географія

[ред. | ред. код]

Острів адміністративно належить до провінції Південно-Східне Сулавесі[1]. З південного заходу омивається водами моря Флорес, а з північного сходу — Банда що у екваторіальних широтах. Основні прилеглі острови: Вавоні (на півночі, за 13 км), Сулавесі (на північний захід, за 7 км), Муна (на заході, відділений протокою Бутунг шириною до 11 км на півночі і яка звужується на півдні до 0,5 км), за ним на заході на відстані 57 км лежить острів Кабаєна. За 6 км, на південному заході розташований острів Сіумпу, за 54 км на південь — острів Батутас, а за 30 км на схід, лежить група островів Тукангбесі. Острів простягся з півночі — північного сходу на південь — південний захід на 155 км, при максимальній ширині до 55 км, довжина берегової лінії становить 603 км[2]. Має площу — 4408 км² (19-те місце в Індонезії та 130-те у світі)[2].

Острів гористий, з висотами переважно до 500—700 м, в північній частині до 800—1000 м. Найбільша висота (вершина без назви) — 1100 м (4°29′12.63″ пд. ш. 122°58′10.81″ сх. д. / 4.4868417° пд. ш. 122.9696694° сх. д. / -4.4868417; 122.9696694), за іншими даними — 1190 м[2]. Більшість території покрита тропічним дощовим лісом і відомим своєю дикою природою. Це одне з двох місць розповсюдження аноа — диких азійських парнокопитних роду буйволів.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення острова Бутон у 2010 році становило 447,408 осіб. Найбільше місто Бау-Бау з населенням 137 118 осіб (2010), розташоване на крайньому півдні.

Мови, якими говорять на Бутоні, відносяться воліо, чіа-чіа, різні діалекти муна, тукан бесі, кумбайвага, ласаліму, камару, панчана, бусоа, талокі, кулісусу та кіоко[3]. Індонезійська мова та національні мови Індонезії, також широко використовуються, в тому числі для навчання у школах[4].

Економіка

[ред. | ред. код]

На острові є величезні запаси природного асфальту та деякі інші мінерали. Асфальт з Бутону можна використовувати як бітумні модифікатори, а також як замінник нафтового асфальту. Як результат, це зменшує на основі залежність від звичайних джерел викопних ресурсів[5].

Поширене тропічне землеробство з вирощуванням кави, саго, цукрової тростини, тютюну. Заготівля та вивезення деревини. Рибальство.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Indonesia: Provinces, Cities & Municipalities. City Population. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 28 квітня 2010.
  2. а б в UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Buton. Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  3. Van den Berg, Rene. Preliminary Notes on the Cia-Cia language (South Buton). Excursies in Celebes. с. 305. ISBN 90-6718-032-7.
  4. Cia-Cia adopts Hangul to preserve spoken language. 7 серпня 2009. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  5. Buton Asphalt Indonesia. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 30 травня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]