Кедел Еванс

Кедел Еванс;
Персональні дані
Повне ім'я	Кедел Лі Еванс
Прізвисько	Cuddles
Дата народження	14 лютого 1977 (49 років)
Місце народження	Кетрін (Північна Територія)d
Країна	Австралія
Зріст	173 см
Вага	64 кг
Командна інформація
Теперішня команда	завершив кар'єру
Тип гонщика	Універсал
Аматорські команди
1994—1999; 2001;	Australian Institute of Sport (AIS); Victorian Institute of Sport (VIS);
Професійні команди
2001; 2002; 2003—2004; 2005—2009; 2010—2015;	Saeco; Mapei; Team де Telekom; Silence-Lotto; BMC Racing Team[pl];
Головні перемоги
	Тур Романдии[en] (2006, 2011); 2 этапа Тур де Франс (2007, 2011[en]); UCI ProTour (2007); Чемпіонат світу (2009); Тиррено — Адріатико (2011); Тур де Франс (2011);

Кедел Лі Еванс (англ. Cadel Lee Evans, нар. 14 лютого 1977, Кетрін, Північна територія, Австралія) — австралійський професіональний велогонщик, найбільш відомий своєю перемогою на Тур де Франс 2011^[en] року. Перший в історії австралієць, що переміг на Тур де Франс.

Біографія

Перед тим, як стати шосейним велогонщиком в 2001 році, Еванс виступав на маунтінбайках виграв Кубки світу 1998 та 1999 років, а також посів 7-е місце в крос-кантрі на гірському велосипеді на Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї (4 роками раніше на Іграх в Атланті Еванс у цій же дисципліні був 9-м).

У 2007 і 2008 роках фінішував другим у генеральній класифікації «Тур де Франс» та став першим австралійцем, який виграв UCI ProTour.

Виграв групову гонку 27 вересня 2009 року на чемпіонаті світу в Мендрізіо, Швейцарія (проводиться під егідою UCI), ставши першим представником Австралії, який завоював титул чемпіона світу в груповій гонці серед професіоналів^[2].

У липні 2011 року Кедел став переможцем престижної велобагатоденки Тур де Франс, випередивши у генеральній класифікації на 1 хвилину 43 секунди Енді Шлека з Люксембурга^[3].

З 2015 одружився з італійською піаністкою, вчителькою музики Кьярою Пассеріні. У січні 2012 року пара всиновила хлопчика Робеля (нар. 17.10.2010)^[4]. У 2015 Еванс і Пассеріні розлучилися^[5]. Своє ім'я Кедел, прабабуся його була родом з Уельсу, отримав на честь королів Уельсу IX—X століть Кеделів (Кадел ап Елісед(інші мови), Кінген ап Кадел^[en]).

Примітки

1 2 Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
d:Track:Q746368
↑ Aussie Evans wins road race title. BBC Sport. BBC. 27 вересня 2009. Процитовано 28 вересня 2009.
↑ Evans conquers all with picture perfect time trial. Cycling News. Future Publishing. 23 липня 2011. Архів оригіналу за 25 липня 2012. Процитовано 25 липня 2011.
↑ Tom Wald. Cadel Evans opens up about adopted son. Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2016.
↑ No Cookies | Herald Sun

Посилання

Кедел Еванс – ProCyclingStats
Офіційний сайт Еванса [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Кэдел Эванс — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)(англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1239328_citetype_Q35127_citetype_Q615699_citetype_Q18168594"_data-entity-id="Q746368">[[:d:Q746368|Store_norske_leksikon]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1978._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2464-1480_2464-1480]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q746368]]</div>-1] 1 2 Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
d:Track:Q746368

[2] Aussie Evans wins road race title. BBC Sport. BBC. 27 вересня 2009. Процитовано 28 вересня 2009.

[3] Evans conquers all with picture perfect time trial. Cycling News. Future Publishing. 23 липня 2011. Архів оригіналу за 25 липня 2012. Процитовано 25 липня 2011.

[4] Tom Wald. Cadel Evans opens up about adopted son. Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2016.

[5] No Cookies | Herald Sun

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

п о р Переможці Тур де Франс
1903-1925	Моріс Гарен (1903) • Анрі Корне (1904) • Луїс Труссельє (1905) • Рене Потьє (1906) • Люсьєн Петі-Бретон (1907) • Люсьєн Петі-Бретон (1908) • Франсуа Фабер (1909) • Октав Лапіз (1910) • Густав Гаррігу (1911) • Оділь Дефрає (1912) • Філіп Тіс (1913) • Філіп Тіс (1914) • 1915—1918¹ • Фірмін Ламбо (1919) • Філіп Тіс (1920) • Леон Сьєр (1921) • Фірмін Ламбо (1922) • Анрі Пеліссьє (1923) • Оттавіо Ботеккія (1924) • Оттавіо Ботеккія (1925)
1926-1950	Люсьєн Біссе (1926) • Ніколя Франц (1927) • Ніколя Франц (1928) • Моріс де Велє (1929) • Андре Лєдюк (1930) • Антонін Маньє (1931) • Андре Лєдюк (1932) • Жорж Шпейхер (1933) • Антонін Маньє (1934) • Ромен Маєс (1935) • Сільвер Маєс (1936) • Роже Ляпебі (1937) • Джино Барталі (1938) • Сільвер Маєс (1939) • 1940—1946¹ • Жан Робік (1947) • Джино Барталі (1948) • Фаусто Коппі (1949) • Фердінанд Кюблер (1950)
1950-1975	Уго Коблє (1951) • Фаусто Коппі (1952) • Луїс Бобе (1953) • Луїс Бобе (1954) • Луїс Бобе (1955) • Роже Валковяк (1956) • Жак Анкетіль (1957) • Шарлі Голь (1958) • Федеріко Баамонтес (1959) • Гастоне Ненчіні (1960) • Жак Анкетіль (1961) • Жак Анкетіль (1962) • Жак Анкетіль (1963) • Жак Анкетіль (1964) • Феліче Джімонді (1965) • Люсьєн Аймар (1966) • Роже Пінжон (1967) • Ян Янсен (1968) • Едді Меркс (1969) • Едді Меркс (1970) • Едді Меркс (1971) • Едді Меркс (1972) • Луїс Оканья (1973) • Едді Меркс (1974) • Бернар Тевене (1975)
1976-1998	Люсьєн Ван Імпе (1976) • Бернар Тевене (1977) • Бернар Іно (1978) • Бернар Іно (1979) • Юп Зетемельк (1980) • Бернар Іно (1981) • Бернар Іно (1982) • Лоран Фіньон (1983) • Лоран Фіньон (1984) • Бернар Іно (1985) • Грег Лемонд (1986) • Стефан Роше (1987) • Педро Дельгадо (1988) • Грег Лемонд (1989) • Грег Лемонд (1990) • Мігель Індурайн (1991) • Мігель Індурайн (1992) • Мігель Індурайн (1993) • Мігель Індурайн (1994) • Мігель Індурайн (1995) • Б'ярне Рііс (1996) • Ян Ульріх (1997) • Марко Пантані (1998)
з 1999	1999—2005² • Оскар Перейро (2006) • Альберто Контадор (2007) • Карлос Састре (2008) • Альберто Контадор (2009) • Енді Шлєк (2010) • Кедел Еванс (2011) • Бредлі Віґґінз (2012) • Кріс Фрум (2013) • Вінченцо Нібалі (2014) • Кріс Фрум (2015) • Кріс Фрум (2016) • Кріс Фрум (2017) • Джерейнт Томас (2018) • Еган Берналь (2019) • Тадей Погачар (2020) • Тадей Погачар (2021) • Йонас Вінгегор (2022)
¹ перегони скасовані через світові війни ² немає переможця через допінговий скандал