Мігель Індурайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мігель Індурайн
Miguel Indurain en la Vuelta a Castilla y León 2009 (cropped).jpg
Персональні дані
Повне ім'я ісп. Miguel Ángel Indurain Larraya
Дата  народження 16 липня 1964(1964-07-16) (58 років)
Країна Іспанія Іспанія
Зріст 188 см
Вага 80 кг
Командна інформація
Тип гонщика універсал, багатоденка
Професійні команди
1984—1989
1990—1996 		Reynolds
Banesto
Головні перемоги
Jersey gold.svg 5x Тур де Франс (1991, 1992, 1993, 1994, 1995)
12 перемог на етапах Тур де Франс
Jersey rosa.svg 2x Джиро д'Італія (1992, 1993)
4 перемоги на етапах Джиро д'Італія
2х Париж — Ніцца (1989, 1990)
Olympic flag.svg Олімпійський чемпіон-1996 в гонці на час
Arc en ciel.svg Чемпіон світу-1995 у гонці на час
Картка останній раз змінювалась:
Завершив виступи

Міге́ль Анхе́ль Індура́йн Ларрайя (ісп. Miguel Ángel Indurain Larraya, баск. Miguel Indurain Larraia; нар. 16 липня 1964 року в Вільяві, Іспанія) — іспанський шосейний велогонщик баскського походження. П'ять разів поспіль перемагав на Тур де Франс (1991-1995), став четвертим з п'яти велогонщиків, хто переміг на Турі 5 разів, і першим, хто це зробив підряд. Дворазовий переможець Джиро д'Італія (1992 і 1993).

Біографія[ред. | ред. код]

Став професіоналом в 1984 після виступу на Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі.

Олімпійський чемпіон-1996 і чемпіон світу-1995 у індівідуальній гонці з роздільнім стартом.

В 1994 році встановив світовий рекорд у годинній гонці на треку — 53 км 40 м.

Індурайн на Тур де Франс 1993

Витривалість і фізичні дані (зріст 188 см і вага 80 кг) дали йому прізвиська «Мігелон» (Miguelón) і «Велика Мить» (Big Mig).

Індивідуальні фізіологічні особливості Індурайна унікальні не тільки в порівнянні зі звичайними людьми, але і в порівнянні зі спортсменами — об'єм легенів близько 8 літрів (при середньому показнику 6 літрів), кровообіг дозволяв прокачувати по організму до 7 літрів крові за хвилину (у звичайних людей в середньому 3-4 л, у велогонщиків 5-6 л), пульс в стані спокою — 28 ударів на хвилину (середній показник у людей — 60-70 ударів).

Володар багатьох спортивних та державних нагород, серед яких можна виділити Великий хрест іспанського ордена Цивільних заслуг, Великий хрест іспанського королівського ордена Спортивних заслуг, премію Принца Астурійського, французький орден Почесного легіону, олімпійський орден.

Посилання[ред. | ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
1903-1925
1926-1950
1950-1975

Уго Коблє (1951) • Фаусто Коппі (1952) • Луїс Бобе (1953) • Луїс Бобе (1954) • Луїс Бобе (1955) • Роже Вальков'як (1956) • Жак Анкетіль (1957) • Шарлі Голь (1958) • Федеріко Баамонтес (1959) • Гастоне Ненчіні (1960) • Жак Анкетіль (1961) • Жак Анкетіль (1962) • Жак Анкетіль (1963) • Жак Анкетіль (1964) • Феліче Джімонді (1965) • Люсьєн Аймар (1966) • Роже Пінжон (1967) • Ян Янсен (1968) • Едді Меркс (1969) • Едді Меркс (1970) • Едді Меркс (1971) • Едді Меркс (1972) • Луїс Оканья (1973) • Едді Меркс (1974) • Бернар Тевене (1975)

1976-1998

Люсьєн Ван Імпе (1976) • Бернар Тевене (1977) • Бернар Іно (1978) • Бернар Іно (1979) • Юп Зетемельк (1980) • Бернар Іно (1981) • Бернар Іно (1982) • Лоран Фіньон (1983) • Лоран Фіньон (1984) • Бернар Іно (1985) • Грег Лемонд (1986) • Стефан Роше (1987) • Педро Дельгадо (1988) • Грег Лемонд (1989) • Грег Лемонд (1990) • Мігель Індурайн (1991) • Мігель Індурайн (1992) • Мігель Індурайн (1993) • Мігель Індурайн (1994) • Мігель Індурайн (1995) • Б'ярне Рііс (1996) • Ян Ульріх (1997) • Марко Пантані (1998)

з 1999
1 перегони скасовані через світові війни
2 немає переможця через допінговий скандал
Переможці Джиро д'Італія
1909-1925
1926-1950
1950-1975

Фіоренцо Магні (1951) • Фаусто Коппі (1952) • Фаусто Коппі (1953) • Карло Клерічі (1954) • Фіоренцо Магні (1955) • Шарлі Голь (1956) • Гастоне Ненчіні (1957) • Ерколе Балдіні (1958) • Шарлі Голь (1959) • Жак Анкетіль (1960) • Арнальдо Памб'янко (1961) • Франко Балмаміон (1962) • Франко Балмаміон (1963) • Жак Анкетіль (1964) • Віттріо Адорні (1965) • Джанні Мотта (1966) • Феліче Джімонді (1967) • Едді Меркс (1968) • Феліче Джімонді (1969) • Едді Меркс (1970) • Йоста Петтерссон (1971) • Едді Меркс (1972) • Едді Меркс (1973) • Едді Меркс (1974) • Фаусто Бертольйо (1975)

1976-2000

Феліче Джімонді (1976) • Мішель Поллент'єр (1977) • Йоган де Мюйнк (1978) • Джузеппе Сароні (1979) • Бернар Іно (1980) • Джованні Баттальїн (1981) • Бернар Іно (1982) • Джузеппе Сароні (1983) • Франческо Мозер (1984) • Бернар Іно (1985) • Роберто Вісентіні (1986) • Стівен Рош (1987) • Ендрю Гемпстен (1988) • Лоран Фіньон (1989) • Джанні Буньо (1990) • Франко К'єоччіолі (1991) • Мігель Індурайн (1992) • Мігель Індурайн (1993) • Євген Берзін (1994) • Тоні Ромінгер (1995) • Павло Тонков (1996) • Іван Готті (1997) • Марко Пантані (1998) Іван Готті (1999) • Стефано Гарцеллі (2000)

з 2001

Джільберто Сімоні (2001) • Паоло Савольделлі (2002) • Джільберто Сімоні (2003) • Дам'яно Кунего (2004) • Паоло Савольделлі (2005) • Іван Бассо (2006) • Даніло Ді Лука (2007) • Альберто Контадор (2008) • Денис Меньшов (2009) • Іван Бассо (2010) • Мікеле Скарпоні (2011) • Райдер Гешедаль (2012) • Вінченцо Нібалі (2013) • Наїро Кінтана (2014) • Альберто Контадор (2015) • Вінченцо Нібалі (2016) • Том Дюмулен (2017) • Кріс Фрум (2018) • Річард Карапас (2019) • Тео Гейган Гарт (2020) • Еган Берналь (2021) • Джей Гіндлі (2022)

сірим виділено роки, коли перегони не проводилися
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мігель_Індурайн&oldid=36645494