Келбалі Хан Нахічеванський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Келбалі Хан Нахічеванський
Народився 20 жовтня 1891(1891-10-20)
Нахічевань, Еріванська губернія, Російська імперія
Помер 1931
Іран
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Миколаївське кавалерійське училищеd
Учасник Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Батько Jafargulu Khan Nakhchivanskid
Нагороди
орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Святої Анни IV ступеня

Келбалі Хан Джафаркулі Хан огли Нахічеванський (азерб. Kəlbəli xan Naxçıvanski; 20 жовтня 1891 року — 1931) — військовий діяч Росії, Азербайджану та Ірану. Син відставного ротмістра Джафаркулі Хана Нахічеванського. Брат комбрига Джамшида Нахічеванського. Загальну освіту отримав у Тифліській кадетському корпусі.

Початок військової кар'єри[ред. | ред. код]

На службу вступив у вересні 1909 року юнкером рядового звання в Миколаївське кавалерійського училище. Після закінчення училища в серпні 1911 року за 1-м розрядом, проведений корнетом в Лейб-гвардії Його Величності Уланський полк в Варшаву. Був призначений молодшим офіцером 5-го ескадрону.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Брав участь в Першій світовій війні. 30 липня 1915 був проведений в поручики, а 5 серпня 1916 року в штабс-ротмістра.

Удостоєний орденів Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом (1914), 2-го ступеня з мечами (1915), Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість» (1914), 3-й ступеня з мечами і бантом (1915), 2-го ступеня з мечами (1915). Кавалер Георгіївського зброї (2 травня 1915 року). З Найвищого наказу по Військовому Відомству 2 травня 1915 року:

Служба в АДР[ред. | ред. код]

Після проголошення Азербайджанської Демократичної Республіки Келбалі Хан Нахічеванський в кінці 1918 — початку 1919 року в період боїв з вірменськими військами по захисту Аракської республіки, яку очолив його батько Джафаркулі Хан, успішно командував разом з Керім Ханом Єриванським нахічеванським ополченням чисельністю понад 1000 осіб при двох гарматах. 31 березня 1919 року постановою уряду АДР Келбалі Хан був призначений помічником з військової частини генерал-губернатора Південно-Західного Азербайджану генерал-майора Аліяров-бека Гашімбекова[1]. 9 квітня 1919 року наказом уряду про чинах військових за вислугу років був перейменований з ротмістрів гвардії в підполковники армійської кавалерії і за службу отримав звання полковника[2].

Після Радянської окупації жив в еміграції в Ірані, був офіцером іранської армії[3]. Дослужився до чину генерала, командував дивізією і загинув в 1931 році при приборканні повстання курдів[4].

Генеалогія[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мураде
Халіфе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аббас Кулі-хан
(? — бл. 1810)
 
Келбалі-хан
(?—1823)
 
Керім-хан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шейх Алі-хан
 
Ехсан Хан
(1789—1846)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мамедсадиг-ага
Келбаліханов
 
Ісмаїл Хан
Нахічеванський

(1819—1909)
 
Келбалі Хан
Нахічеванський

(1824—1883)
 
Гончабеїм
(1827—?)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мамед-хан
 
Гаджи Теймур хан
 
Мінебеїм
 
Аманулла Хан
 
Ехсан Хан
(1855—1894)
 
Гусейн Хан
(1858—1919)
 
Джафаркулі Хан
(1859—1929)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сулейман хан
 
 
Хан Ніколай
(1891—1912)
 
Тетяна
(1893—1972)
 
Хан Георгій
(1899—1948)
 
Келбалі Хан
(1891—1931)
 
Джамшид
(1895—1938)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Новруз хан
 
 
 
 
 
 
 
 
Нікіта
(1924—1997)
 
Тетяна
(1925—1975)
 
Марія
(1927 р. н.)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сулейман
 
 
Джумшуд
(1914—1988)
 
Алі
(1911—1947)
 
 
 
Александра
(1947 р. н.)
 
Джордж
(1957 р. н.)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фаїк
(1950-2016)
 
Тофіг
 
Наміг
 
 
Владімір-П’єр
(1993 р. н.)
 
Софія
(1995 р. н.)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Азербайджанская Демократическая Республика (1918―1920). Законодательные акты. (Сборник документов). — Баку, 1998, с. 295.
  2. Сборник приказов по военному ведомству Азербайджанской Демократической Республики. I том. — Баку, 2018, с. 410
  3. Ибрагим Багиров. Генералы племени Кянгерлы. — Баку, 1994, с. 28
  4. Иванов Р. Н. Именем Союза Советских… Жизнь и гибель комбрига Нахичеванского. — М.: Герои Отечества, 2007, с. 62