Кивелюк Роман Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кивелюк Роман Іванович
Народився 28 лютого 1916(1916-02-28)
Львів, Австро-Угорщина
Помер не раніше 1 січня 1942 і не пізніше 28 лютого 1942
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
Діяльність повстанець
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Членство Пласт і ОУН
Батько Кивелюк Іван

Роман Іванович Кивелюк (28.2.1916, Львів — січень-лютий 1942, там само) — український націоналістичний діяч, член ОУН, зв'язковий Петра Олійника («Енея»)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Львові в сім'ї громадсько-політичного діяча Івана Кивелюка та Ольги (з дому Слободан). У 6-річному віці залишився круглим сиротою, хлопця та старшого брата Богдана взяв на виховання отець Йосип Кишакевич.

1932 року за звинуваченнями польської влади виключений із філії Академічної гімназії у Львові. Пізніше зумів відновити навчання і здав матуру. Пластун (курінь ч. 7 ім. Князя Льва при філії Академічної гімназії, згодом старший пластун куреня ч. 10 «Чорноморці»), після заборони Пласту продовжував діяльність у виховних таборах для молоді (г. Сокіл, с. Лаврів, с. Космач). Навчався на факультеті геодезії Львівської політехніки.

Член ОУН, як зв'язковий не раз перетинав кордон у 1941—1942 роках. Під час одного з таких рейдів Кивелюка затримали, його передали гестапо до Львова. Коли брат Богдан почув про страту й поховання в'язнів у січні-лютому 1942 року, серед них знайшов тіло Романа зі зв'язаними колючим дротом руками й слідами укусів собак.

Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 85.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»Львів: 2007. — С. 25. — 76 с.
  2. Квазіенциклопедія ОУН-УПА. Архів оригіналу за 27 Січня 2017. Процитовано 5 Серпня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вічна Ватра на Личакові (могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»). — Львів: ЗУКЦ, 2007. — С. 25.