Киргиж-Китай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Киргіж-Китай)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Киргиж-Китай
Киргиж-Китай біля Нової Іванівки
46°10′38″ пн. ш. 28°58′43″ сх. д. / 46.1773640000277723° пн. ш. 28.97875500002777827° сх. д. / 46.1773640000277723; 28.97875500002777827
Витік на північ від с. Твардіца
• координати 46°10′38″ пн. ш. 28°58′43″ сх. д. / 46.1773640000277723° пн. ш. 28.97875500002777827° сх. д. / 46.1773640000277723; 28.97875500002777827
Гирло озеро Китай
• координати 45°41′19″ пн. ш. 29°11′34″ сх. д. / 45.68866700002777748° пн. ш. 29.19296000002777802° сх. д. / 45.68866700002777748; 29.19296000002777802
Країни: Молдова Молдова
Україна Україна:
*Одеська область
Регіон Одеська область
Довжина 64 км
Площа басейну: 725 км²
Притоки: Ярославець, Киргиж (ліві); Ісерлія, Пержейська (праві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Кирги́ж-Кита́й — річка в Молдові та в Україні, в межах Болградського та Ізмаїльського районів Одеської області. Впадає в озеро Китай (басейн Дунаю).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 64 км (в межах України — 52,5 км), площа водозбірного басейну 725 км². Похил річки 1,9 м/км. Долина асиметрична, з крутими правими схилами, розчленованими ярами та балками; ширина долини до 2,5 км, глибина до 60 м. Заплава на окремих ділянках заболочена, завширшки до 300—500 м. Річище слабозвивисте, в пониззі каналізоване (25 км). Використовується на сільськогосподарські та побутові потреби. Вода мінералізована, має гірко-солоний присмак.

Розташування[ред. | ред. код]

Киргиж-Китай бере початок на північ від села Твардіца (Молдова). Тече переважно на південний схід. Впадає в озеро Китай на північний схід від села Старі Трояни.

Основні притоки: Ярославець, Киргиж (ліві); Ісерлія, Пержейська (праві).

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 247