Болградський район
| Болградський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна |
||||
| Область/АРК: | Одеська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5120200000 | ||||
| Утворений: | 1940 р. | ||||
| Населення: | ▼ 68 982 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 1364 км² | ||||
| Густота: | 51 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4846 | ||||
| Поштові індекси: | 68700—68752 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Болград | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 18 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 21 | ||||
 |
|||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 68702, Одеська область, Болградський р-н, м. Болград, пр. Соборний, 149, 4-16-73, Болградська райдержадміністрація | ||||
| Веб-сторінка: | Болградська РДА | ||||
| Голова РДА: | Садаклієв Михайло Михайлович | ||||
| Голова ради: | Гайдаржи Марія Олександрівна | ||||
|
|
|||||
|
|
|||||
Болгра́дський райо́н — адміністративна одиниця на півдні Одеської області України. Адміністративний центр — місто Болград.
Географія[ред. • ред. код]
Площа району становить 1 465 км² (зокрема 38,54 км² території займає одне з найбільших прісноводих озер України — озеро Ялпуг, яке є єдиним джерелом питної води для міста Болград).
Водний фонд району становить 5167 га.
На його території розташовані 20 ставків і 5 водосховищ.
Територією району протікають 4 малих річки: Ялпуг, Великий Катлабух, Малий Катлабух і Ташбунар. Загальна протяжність малих річок і струмків на території району — 378 км.
Для забезпечення господарських і питних потреб населення в районі є 49 артезіанських свердловин, 241 шахтний колодязь загального користування і 11 каптажів.
На території району створені ландшафтні заказники місцевого значення Виноградівка та Тополине, ентомологічний заказник місцевого значення Жовтневий.
Через район проходить залізниця Рені—Кишинів, автодороги державного значення E87 (Одеса—Рені), Ізмаїл—Кишинів (Молдова).
Район межує: на півночі — з Тарутинським районом, на сході — з Арцизьким, на півдні — з Ізмаїльським і Ренійським районами Одеської області, на заході — з Республікою Молдова.
Адміністративний устрій[ред. • ред. код]
На території району розташовані 22 населених пункти.
У районі 21 територіальна громада, інтереси яких представляють районна, міська та 18 сільських рад.
Адміністративним, господарським і культурним центром району є місто Болград, засноване у 1821 році бессарабським генерал-губернатором І. М. Інзовим. Розташоване воно на східному березі озера Ялпуг, за 7 кілометрів від однойменної залізничної станції й за 234 км — від обласного центру м. Одеса.
Районний центр сполучений з усіма населеними пунктами району дорогами з твердим покриттям.
Населення[ред. • ред. код]
Чисельність населення Болградського району на 1 березня 2004 року становило 70 817 осіб, у тому числі в м. Болграді проживає 15 968 осіб, у селах — 54 849 осіб. Чоловіків усього 33 714, жінок — 37 103. У районі нараховується 20 145 пенсіонерів.
З загальної чисельності населення трудові ресурси в 2006 році склали 63,6%. Основою економіки району є виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, що обумовлює сезонність використання трудових ресурсів.
У галузях економіки зайнято 51,5% трудових ресурсів, з них у сільському господарстві — 70% від зайнятого в галузях економіки.
Національний склад населення району за переписом населення 2001 року[1]
На території району визнані регіональними російська, болгарська та гагаузька мови.[2]
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[3]
| українська | болгарська | гагаузька | російська | молдовська | циганська | |
| Болградський район | 4,9 | 57,6 | 17,8 | 16,3 | 1,0 | 0,2 |
| м. Болград | 13,9 | 32,7 | 2,0 | 48,7 | 1,1 | 0,2 |
| с. Олександрівка | 1,7 | 3,4 | 89,2 | 4,3 | 1,0 | 0,3 |
| с. Баннівка | 4,0 | 89,4 | 0,3 | 5,1 | 1,0 | - |
| с. Василівка | 1,8 | 95,5 | 0,3 | 1,9 | 0,5 | - |
| с. Виноградне | 1,9 | 94,8 | 0,9 | 1,7 | 0,5 | 0,1 |
| с. Виноградівка | 1,7 | 3,3 | 86,2 | 7,3 | 0,7 | 0,2 |
| с. Владичень | 4,8 | 74,4 | 5,3 | 11,9 | 3,2 | - |
| с. Голиця | 2,9 | 91,6 | 0,5 | 2,9 | 1,3 | - |
| с. Городнє | 1,5 | 93,8 | 0,9 | 2,9 | 0,5 | 0,4 |
| с. Дмитрівка | 0,9 | 1,6 | 96,2 | 1,0 | 0,3 | - |
| с. Жовтневе | 4,6 | 18,5 | 11,5 | 15,1 | 1,4 | - |
| с. Залізничне | 3,5 | 76,5 | 4,7 | 12,1 | 2,1 | 0,7 |
| с. Калчева | 1,7 | 94,2 | 0,9 | 2,4 | 0,5 | - |
| с. Криничне | 1,6 | 93,3 | 0,3 | 3,3 | 0,7 | 0,4 |
| с. Коса | 2,5 | 0,8 | 0,8 | 92,6 | 2,5 | - |
| с. Нові Трояни | 1,4 | 95,6 | 0,7 | 1,5 | 0,5 | 0,1 |
| с-ще Оксамитне | 8,2 | 21,3 | 11,5 | 50,1 | 6,5 | - |
| с-ще Тополине | 9,8 | 15,5 | 7,0 | 58,6 | 7,5 | - |
| с. Оріхівка | 2,1 | 94,0 | 0,8 | 1,8 | 0,9 | 0,2 |
| с. Табаки | 3,0 | 78,2 | 7,6 | 9,1 | 1,2 | 0,6 |
| с. Червоноармійське | 1,5 | 62,1 | 26,6 | 9,4 | 0,2 | - |
Історія[ред. • ред. код]
На початку XIX ст. тисячі болгар, рятуючись від турецького гніту, втікали в Буджак, приєднаний 1812 року до Російської імперії. На цих землях болгарські поселенці знаходили нову батьківщину, мали змогу мирно жити й працювати. Їх наділяли землею, давали позики на обзаведення господарством, звільняли на 10 років від державних податків. В господарстві переважало хліборобство і вівчарство.
1818 — було утворено Бессарабське болгарське управління задунайськими переселенцями. У зв'язку з цим населені пункти, утворені до того часу, увійшли до складу Ізмаїльського округу Болгарського запровадження.
За ініціативою графа І. М. Інзова у 1821–1823 роках було засновано місто Болград, яке стало центром болгарських колоній і водночас — важливим торговим і ремісничим центром цілої Бессарабії.
Болградський район утворений 1940 року, після того, як Буджак був приєднаний до складу СРСР. Перед тим ці землі входили до складу Румунії (1918–1940).
Персоналії[ред. • ред. код]
- Порошенко Петро Олексійович — український політик, підприємець, Президент України.
- Бошков Віталій Михайлович — поет.
Політика[ред. • ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Болградського району було створено 36 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 32,05% (проголосували 17 293 із 53 964 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Сергій Тігіпко - 35,70% (6 173 виборців); Петро Порошенко - 27,65% (4 781 виборців), Михайло Добкін - 9,87% (1 706 виборців), Петро Симоненко - 6,79% (1 174 виборців), Юлія Тимошенко - 5,38% (931 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 4,39%.[4]
Примітки[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болградський район |
- ↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- ↑ Газета по-українськи — В одному з районів Одеської області чотири мови отримали статус регіональних — 01.08.2013
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-01.
Джерела[ред. • ред. код]
- Офіційний веб-сайт Верховної Ради
- Болградський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
|
||||||||
