Клецька мечеть
| Клецька мечеть | |
|---|---|
.jpg) | |
| 53°03′45″ пн. ш. 26°37′37″ сх. д. / 53.06260000002777844° пн. ш. 26.62700000002777756° сх. д.Координати: 53°03′45″ пн. ш. 26°37′37″ сх. д. / 53.06260000002777844° пн. ш. 26.62700000002777756° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |
.svg){kind=small} Білорусь, Клецьк |
| Початок будівництва | 1881 |
| Належність | іслам |
  Клецька мечеть (Білорусь) | |
 | |
Клецька мечеть — нині втрачена, що розташовувалась у місті Клецку по вулиці Заслонова 8 (колишній татарський завулок). Побудована у 1881, згоріла у війну[1].
Історія[ред. | ред. код]
У XIX столітті вже існувала сформована мусульмансько-татарська громада Північно-Західного краю. Община докладала великих зусиль у справі будівництва нових мечетей, так у середині ХІХ століття з'явилися мечеті в Узді та Смиловичах[2].
У 1880 площу під будівництво клецької мечеті пожертвував Якуб Якубовський. Мечеть збудована у 1881. Дерево для будівництва подарували князі Радивіли[3].
У 1883-1884 отримано дозвіл на будівництво парафій у Клецку та Копилі[2].
Мечеть ремонтувалася в 1911, 1930-1931[2].
Архітектура[ред. | ред. код]
Основним матеріалом для будівництва мечетей у литовських татар було дерево. Галина Мішкінене виділяє чотири архітектурні типи мечетей, що розрізняються за формою та структурою дахів. Клецьку мечеть вона відносить до мечетей у яких є «дах чотирисхилий з гребенем»[4].
З. Канапацька пише, що клецька мечеть була побудована місцевими майстрами, тому була типовим взірцем прикордонного дерев'яного зодчества[2].
-
Ворота в мечеть -
Мечеть 1901-1927 -
Мечеть 1928
.jpg)
.jpg)
_(2).jpg)
Джерела[ред. | ред. код]
- З. Канапацька Мечеті як центри збереження етноконфесійної культури татар Білорусі, Литви та Польщі Архівовано січень 28, 2018 на сайті Wayback Machine.
- Неверова А. А. Маліков Є. Р. Історія архітектури та містобудування. Дерев'яні мечеті в архітектурі Білорусі Архівовано вересень 18, 2018 на сайті Wayback Machine.
- Галина Мішкінене
- Литовські татари
- Історико-етнографічний нарис
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ globus.tut.by — Клецк. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
- ↑ а б в г д З. Канапацкая Мечети как центры сохранения этноконфессиональной культуры татар Беларуси, Литвы и Польши (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
- ↑ Неверова А. А. Маликов Е. Р. История архитектуры и градотроительства. Деревянные мечети в архитектуре Беларуси. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
- ↑ Галина Мишкинене. Литовские татары. Историко-этнографический очерк. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 28 січня 2018.