Клименко Валентин Митрофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клименко Валентин Митрофанович
Народився 18 липня 1908(1908-07-18)
Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 13 листопада 1993(1993-11-13) (85 років)
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of Ukraine.svg Українська Держава
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність науковець
Alma mater Дніпропетровський металургійний інститут (1931)
Науковий ступінь доктор технічних наук (1962)
Науковий керівник Чекмарьов Олександр Петрович
Заклад Дніпропетровський металургійний інститут
Нагороди
орден Дружби народів
Заслужений діяч науки і техніки УРСР

Валентин Митрофанович Клименко (18 липня 1908 року, Маріупольський повіт Катеринославської губернії — 13 листопада 1993 року) — радянський і український вчений-прокатник. Засновник донецької наукової школи технологів-прокатників.

Доктор технічних наук (1962), професор (1964). Автор багатьох наукових праць, власник авторських свідоцтв на винаходи та 16 зарубіжних патентів (США, Франція, Німеччина).

Біографія[ред. | ред. код]

Він був дуже цікавою особистістю, я ніколи не бачив його в поганому настрої, це справжній професор, який знав свій предмет досконало.

— Мохаммад Захур, [1]

Закінчив металургійний факультет Дніпропетровського металургійного інституту (1927—1931), інженер-металург.

У 1932—1934 роках працював на Кузнецькому металургійному заводі .

У 1937—1941 роках працював на Дніпропетровському металургійному заводі імені Петровського .

У 1946—1949 роках навчався в аспірантурі ДМетІ на кафедрі обробки металів тиском під керівництвом А. П. Чекмарьова, кандидат технічних наук (1949).

У 1949—1951 роках асистент, в 1951—1953 роках доцент кафедри ОМТ ДМетІ. Доцент (1953). У 1953—1964 роках працював старшим науковим співробітником Інституту чорної металургії (м. Дніпропетровськ).

У 1964—1991 роках завідував кафедрою ОМТ Донецького політехнічного інституту і одночасно там же в 1965—1968 роках декан металургійного факультету, в 1991—1992 роках там же професор кафедри ОМД.

Нагороджений орденом Дружби народів (1986), медалями.

Заслужений діяч науки УРСР (1969).

Основні монографії[ред. | ред. код]

  • Технологічні і силові резерви прокатних станів (М., 1976).
  • Прокатка товстих листів (М., 1984).
  • Кінематика і динаміка процесів прокатки і волочіння (1984).
  • Технологія прокатного виробництва (1989).

Посилання[ред. | ред. код]