Кліп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кліп, відеокліп (англ. video clip — «відеовідрізок») — в основному короткий за тривалістю (біля 4-5 хвилин) відрізок відео у музичному супроводі. Також часто вживаним є термін музичний кліп, коли йдеться про відео до певної музичної композиції.

На сьогодні існує багато телевізійних каналів, головною тематикою яких є музичні кліпи (українські: M1, O-TV, Enter Musik тощо; зарубіжні: MTV, Viva, VH1 та інші). Існують хіт-паради, де шляхом голосування (в інтернеті, за SMS) визначають найкращі кліпи.

Кліп (англ. clip – затискач, скріпка; стрижка вовни; швидкість руху; вирізка з газети; уривок із фільму; випадок, раз; скорочене слово; зрізати, скорочувати; ковтати, пропускати літери або слова; стрімко бігти [[1], c. 391]) називають перш за все відеоряд, покладений на музику, що містить певну послідовність кадрів, часто непов’язаних між собою, розділених у часовому і просторовому вимірах, які формують фрагментарний розріджений образ.

Бліп-інформація (від англ. blip – відображене / відбите зображення або викид сигналу, поява сигналу на екрані; йти на контакт, виключати частину звуку з відеозапису [[1], с. 244]) – це «короткі, модульні образи інформації які годі втиснути в наші розумові каталоги … Нова образність чинить опір класифікації, … і люди Другої Хвилі (з традиційним типом мислення. – І. К.[2]) відчувають у собі притлумлений гнів на засоби комунікації» [[3], с. 150]. Отже, бліп-інформація є сприятливою і комфортною формою комунікації для людей із «кліповістю». Наведені визначення «кліпа» і «бліпа» засвідчують, що ці поняття пов’язані з різними джерелами отримання інформації: «бліп» – з екранів, а «кліп» – з різноманітних джерел, тому, ураховуючи те, що вони відображають одне і те саме явище – «кліповість», ми вважаємо за доречне вживати їх як синоніми[2].

Музичні відеокліпи[ред. | ред. код]

Музичний відеокліп призначений для ілюстрації пісні або музичної композиції. Відеокліпи в основному знімаються для показу по ТБ або в мережі Інтернет. Також кадри з кліпів часто супроводжують виконання пісні на концертах. Вони використовуються для просування альбому або синглу на ТБ.

Перші відеокліпи у форматі короткометражних фільмів на музику з'явилися ще на початку XX століття, але справжній розвиток отримали в 1960-ті на BBC. З поширенням телебачення, кліпи стали важливою частиною просування артиста. Перші шанувальники могли побачити своїх кумирів в основному на концертах і фотографіях. Тепер же для виконавців поп-музики стало так само важливо знімати якісні та оригінальні відеокліпи, як і виступати наживо. Найважливішою подією в історії музичного відеокліпу стала поява в 1979 році телеканалу MTV, який відшліфував сучасну культуру відеокліпу.

Музичні відеокліпи популярних виконавців знімають професійні режисери-кліпмейкери. Окремі кліпи за бюджетом можуть перевищувати кілька мільйонів доларів. У дорогих кліпах задіюються професійні актори, спецефекти, комп'ютерна графіка. У той же час, існують такі різновиди музичних відеокліпів, як концертний кліп (професійний запис фрагмента концерту, яка використовується для просування на ТБ) та анімаційний кліп, в якому під музику накладено анімований відеоряд.

Кінокліп[ред. | ред. код]

Відеокліпи, як вид мистецтва, вийшли з повнометражного кіно в 1970-х роках, яке шукало нові форми м'юзиклів і яскраву подачу музичного матеріалу. У таких фільмах режисери застосовували прийоми компонування відеоряду на основі пісні, використовуючи сцени і ефекти, безпосередньо не пов'язані з поточним сюжетом. Приклади фільмів кліпового формату:

Кінокліпи (незалежні епізоди повнометражного кіно), з таким відеодизайном, згодом використовувалися, як окремі закінчені твори. І в такому вигляді широко транслювалися на ТБ і випускалися на відеоносіях.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б под ред. Ю. Д. Апресяна, Э. М. Медниковой. (1993-1994. —). Новый большой англо-русский словарь : в 3 т. Москва.:: Рус. яз.,. с. С. 244. — 832 с. 
  2. а б Книш І. В. ([ 2019. —). «Кліпове мислення» як релевантність сучасної освіти]. К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова,. —: Концептуальні, методологічні та практичні проблеми соціальної філософії, філософії освіти та освітньої політики : Збірник матер. ІІІ міжнар. наук.-поп. конф. (24 квітня 2019 р.) //. с. С. 54–57. 
  3. Тоффлер Е. (2000. —). Третя хвиля. / з англ. пер. А. Євса.. —. Київ: Вид. дім «Всесвіт».:. с. С. 150. — 480 с.