Кобра єгипетська
| Кобра єгипетська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Кобра єгипетська
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Naja haje Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Coluber haje | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ко́бра єги́петська (Naja haje) — отруйна змія з роду Справжні кобри родини Аспідові. Має 2 підвиди. Інші назви «аспід» та «гая».
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина сягає 1—2 м. Інколи зустрічаються особини до 3 м. Забарвлення дорослих особин зазвичай одноколірне: від світло-жовтого до темно-коричневого, з світлішою черевною стороною. На шиї з нижньої сторони є кілька широких темних смуг, які стають добре помітними при загрозливій позі змії. Зустрічаються також й поперечносмугасті кобри, тулуб яких прикрашено широкими темно-бурими й світло-жовтими «перев'язками».
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє степові, пустельні місцини, гори, руїни, чагарники або завали каміння. Велику частину часу кобра проводить на землі, але іноді плаває або забирається на дерева. Активна вдень. Харчується дрібними ссавцями, птахами, земноводними й ящірками. У разі небезпеки змія приймає характерну для всіх кобр оборонну позу, але розширений шийний «каптур» у неї помітно вужчий, ніж у індійської кобри.
Отрута небезпечна, становить загрозу життю людини, має нейротоксичну властивість.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає 8—20 яєць.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає у північній (окрім Тунісу), західній та східній Африці до екватору, на Аравійському півострові.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Naja haje haje
- Naja haje legionis
В історії[ред. | ред. код]
Єгипетська кобра внаслідок своєї ефектної зовнішності і виняткової сили отрути привертала увагу людей з найдавніших часів. У єгиптян вона вважалася символом могутності, і на цій підставі її зображення прикрашало головний убір фараонів (урей).
Укус цієї змії використовували в античний час як простий, надійний й швидкий засіб вбивства або страти. Засудженим до смерті укус аспіда призначався як «милість» замість публічної страти.
Згідно з легендою цариця Клеопатра VII, взята в облогу Октавіаном, втративши надію вирватися на свободу, позбавила себе від тортур й знущань римських легіонерів за допомогою цієї змії, спритно захована в кошик з фруктами.
Кобра та людина[ред. | ред. код]
Єгипетська кобра, подібно до індійської, часто використовується заклинателями змій в їх вуличних виставах, які мають успіх у місцевого населення та туристів.
У неволі єгипетська кобра живе добре, відразу береться за їжу, надаючи перевагу вживанню дрібних птахів і мишей. На зиму змія звичайно впадає у млявий стан і відмовляється від їжі. В інший час дуже активна, їй потрібно просторе приміщення. Якщо поселити разом декількох кобр, між ними часто виникають жорстокі сварки, головним чином через їжу, які іноді закінчуються загибеллю однієї з «сусідок».
Джерела[ред. | ред. код]
- Schleich,H.H., Kästle,W., Kabisch, K. 1996. Amphibians and Reptiles of North Africa. Koeltz, Koenigstein, 627 pp.
- Dobiey, M. & Vogel, G. 2007. Venomous Snakes of Africa/Giftschlangen Afrikas. Terralog 15, Edition Chimaira, Frankfurt am Main, 150 pp.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Trape, J.-F. & Mane, Y. 2004. Les serpents des environs de Bandafassi (Sénégal oriental). Bull. Soc. Herp. France 109: 5-34