Миша

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Metazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Підклас:	Звірі (Theria)
Інфраклас:	Плацентарні (Eutheria)
Надряд:	Гризуни (Glires)
Ряд:	Мишоподібні (Muriformes)
Підряд:	Мишовиді (Myomorpha)
Родина:	Мишові (Muridae)
Підродина:	Murinae
Рід:	Миша (Mus)

Види

Кілька десятків видів, див. текст

Посилання

Вікісховище:	Mus
Віківиди:	Mus
EOL:	42344
ITIS:	180365
NCBI:	10088
Fossilworks:	41911

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Миша (значення).

Миша біля нори

Ми́ша (Mus, Linnaeus, 1758) — рід ссавців родини Мишових з ряду Гризунів, що включає близько 38-40 сучасних видів, у тому числі низку видів-двійників і форм неясного таксономічного рангу. Рід Mus є типовим для родини Мишових і, відповідно, надродини Мишуватих (Muroidea) та підряду Мишовидих. Типовий вид роду — миша звичайна, або хатня — всесвітньо поширений (разом з людиною) вид ссавців.

Назва[ред. | ред. код]

Mus від грец. μῦς^[1]. Миша — походить від псл. мишь, обидві назви мають спільні, іє. корені^[2].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина тіла дорослих мишей коливається від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші — до 18 см (разом із хвостом). Хвіст відносно довгий (70-110 % довжини тіла), його товщина становить 0,3-0,5 см. Голова складає приблизно третину всього тіла. Очі найчастіше чорного забарвлення. Вуха переважно круглої форми, рідше загострені. Вібриси завдовжки від 0,5 см. Шерсть середньої густоти, від сірого до яскраво-рудого кольорів.

Поширення[ред. | ред. код]

Миші поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном і різними іншими харчовими запасами людей. Завдяки цьому цей вид поширений по всій планеті, разом із людиною.

На теренах України поширені два представники роду: миша хатня та миша курганцева. Найбільша різниця між видами відчутна у способах життя: хатня мешкає переважно у штучно створених людиною умовах або на прилеглих до будівель і садиб ділянках, а курганцева завжди уникає людей. Відмінності між цими двома видами украй незначні і їх відносять до категорії «види-двійники». Крім цього, курганцева миша не має мускусного запаху і здатна будувати курганці із запасами їжі на зимовий час.

Кішка спочатку вбиває мишу сильними ударами, а згодом її з'їдає

Миша в мишоловці

Шкідливість мишей[ред. | ред. код]

Найбільш шкідливий вид роду — хатня миша. Вона живиться залишеними без уваги харчовими припасами в людських помешканнях, прогризає мішки з зерном, риє нори у стінах будинків і для людей є джерелом таких інфекційних хвороб, як лептоспіроз, ендемічний висипний тиф, везикульозний рикетсіоз тощо.

Миші зазнають винищення через вчинені збитки на продуктових підприємствах та у сільських, деколи навіть у міських, оселях. Для винищення мишей приручали котів, змій та навіть їжаків. Для вбивання мишей придумали мишоловки та отруту (тріло).

Коли приручували диких тварин, котів приручили не тільки як домашню тварину, а й як хижака, що винищує мишей. Для вилову мишей, всі породи котів придатні. На території України зокрема, для знищення мишей поселяли вужів, що в полюванні було дуже ефективними. У сільській місцевості люди часто приручали їжаків, що харчуються щурами та мишами.

Мишоловки люди створили для вбивства мишей. Принцип мишоловки полягає у знищенні гризуна шляхом перебивання йому хребта або розтрощення черепа ударом металевої дуги. Для цього мишей приваблюють до пастки принадою (хліб, сало, поролон, змочений у запашній олії тощо). Прилад спрацьовує тоді, коли миша торкається приманки.

Отрута є одним з найефективнішим та найновіших способів знищення мишей. В отруту додають небезпечні хімічні речовини, що припиняють роботу життєво важливих органів. Найефективнішою отрутою вважається та, яка діє на печінку, тому, що припиняє її роботу поступово.

Класифікація роду[ред. | ред. код]

У часи Ліннея до цього роду відносили більшість видів підряду Мишовиді у сучасному розумінні його обсягу. Надалі і до середини 20 століття до цього роду відносили всіх представників родини Muridae або принаймні триби Murini, зокрема, пацюків, мишаків тощо.

Підрід Pyromys[ред. | ред. код]

Підрід Coelomys[ред. | ред. код]

Підрід Mus s. str.[ред. | ред. код]

Підрід Nannomys[ред. | ред. код]

Mus musculoides — представник підроду «карликових мишей» (Nannomys)

Mus mattheyi — мешканець вологих саван Африки

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — № 23. — С. 435.
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 469. — ISBN 5-12-001263-9.

Посилання[ред. | ред. код]

Із спостережень над трансгенезом у тварин, зокрема, у мишей
Винайдені нові ліки, які експериментували на мишах
Знайдено джерело страху мишей щодо котів (рос)
Генетики зробили обсессивно-компульсивних мишей^{[недоступне посилання з липень 2019]}
Нові дослідження в медицині
Миша // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 990. — 1000 екз.

У Вікісловнику є сторінка миша.

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — № 23. — С. 435.

[2] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 469. — ISBN 5-12-001263-9.

[1]

[2]