Кобільник Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Кобільник
Кобільник Володимир.JPG
Загальна інформація
Народження 24 або 27 квітня 1904
м. Дрогобич, Львівська область
Смерть 28 лютого 1945(1945-02-28)
м. Шембурґ, Німеччина Німеччина
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Командування
обласний провідник ОУН Дрогобиччини

Володи́мир Кобі́льник (нар. 24 або 27 квітня 1904, м. Дрогобич — пом. 28 лютого 1945, м. Шембурґ, Німеччина) — голова Студентської української громади в Кракові. Доктор медицини. Учасник українського руху опору під час Другої світової війни. Референт з питань ідеології Дрогобицького обласного проводу ОУНР, обласний провідник ОУН Дрогобиччини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в третій декаді квітня 1904 року у сім'ї Михайла та Розалії Кобільників.

Навчався в Дрогобицькій гімназії (тепер — Дрогобицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені Івана Франка), яку закінчив в 1927 році.

В 1934 році закінчив медичний факультет Краківського університету, отримавши звання доктора медицини. Пластун — в Дрогобичі і Кракові.

Член УВО від 1927, ОУН — від 1929 року. Кількаразовий політв'язень польських тюрем — 1931—1932, 1936—1939, окрім того кількаденні ув'язнення.

Займався краєзнавчими дослідженнями, у Самбірському видавництві видрукувані його дослідження:

  • 1934 — Загальні завваги про кости людини при археологічних розкопах,
  • 1934, 1935 — З археології Бойківщини,
  • 1936 — Знаки на днах посудин княжої доби зі Ступниці пов. Самбір,
  • 1937 — «Історія Самбірської церкви» та «Матеріяльна культура села Жукотина, турчанського повіту».

У 1933—1936 роках редактор краєзнавчого часопису «Літопис Бойківщини». Член обласного проводу ОУН Дрогобиччини в 1941—1943, заарештований німцями, загинув у концтаборі. Похований у Шембурґу.

Ймовірно у 1923 році став гравцем дрогобицького футбольного клубу «Підгір'я»[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кобільник, Степан (1993). Спорт у Дрогобичі // Дрогобиччина - земля Івана Франка (українська). Дрогобич: Бескид. с. 560. 

Джерело[ред. | ред. код]