Коваль Анатолій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваль Анатолій Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Коваль Анатолій Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 7 вересня 1985(1985-09-07)
Старі Безрадичі
Смерть 29 червня 2016(2016-06-29) (30 років)
Луганське
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
25 ОМПБ ЗСУ.png
 «Київська Русь»
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анато́лій Олекса́ндрович Коваль (7 вересня 1985(19850907) — 29 червня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1985 року в селі Старі Безрадичі (Обухівський район, Київська область); рано втратив батьків. Створив сім'ю, проживав у своєму селі.

У часі війни — солдат, військовослужбовець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь», командир відділення.

29 червня 2016 року після атаки російських збройних формувань на позиції ЗСУ (із застосуванням мінометів, артилерії та озброєння БМП й танків) на «світлодарській дузі», підрозділи 54-ї бригади та та 25-го батальйону змогли посунути противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу села Логвинове. Бої на дорозі Бахмут — Дебальцеве між Луганським та Логвиновим тривали близько 10 годин. Анатолій загинув пополудні від вибуху міни, що влучила у бліндаж. У тих боях ще 11 військовиків зазнали поранень.

6 липня 2016 року похований в селі Старі Безрадичі.

Без Анатолія лишились дружина та син 2009 р.н.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • відзнака «За оборону рідної держави» (посмертно).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 29 вересня року № 421/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]