Луганське (смт)
| смт Луганське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район/міськрада |  Бахмутський район
| ||||
| Рада | Луганська селищна рада | ||||
| Код КОАТУУ: | 1420955400 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1701 | ||||
| Статус | з 1530 року | ||||
| Площа | 1.433 км² | ||||
| Населення | ▼ 2192 (01.01.2017)[1] | ||||
| Густота | 1697 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 84580—84581 | ||||
| Телефонний код | +380 6274 | ||||
| Географічні координати | 48°26′29″ пн. ш. 38°15′14″ сх. д.H G O | ||||
| Висота над рівнем моря | 147 м | ||||
| Водойма | річки: Лугань, Скельовата | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Дебальцеве | ||||
| До станції: | 18 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - фізична: | 26,4 км | ||||
| - автошляхами: | 30,3 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 59,1 км | ||||
| - залізницею: | 84 км | ||||
| - автошляхами: | 78,8 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 84580, Донецька обл., Бахмутський р-н, смт Луганське, вул. Артема, 7 | ||||
| Голова селищної ради | Козачок Олексій Олексійович | ||||
| Карта | |||||
  Луганське | |||||
 Луганське | |||||
|
| |||||
Луга́нське — селище міського типу Бахмутського району Донецької області. Луганське підпорядковане Луганській селищній раді. Відстань до райцентру становить близько 30 км і проходить автошляхом E40.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 314 людей[2].
Зміст
Географія[ред. | ред. код]
У селищі річка Скельовата впадає у річку Лугань.
Історія[ред. | ред. код]
За Запорозької Січі відносилося до Кальміуської паланки, селище засноване 1701 року.
За даними 1859 року Луганське, державне село над річкою Лугань, 649 подвір'їв, 4636 осіб, православна церква, училище, поштова станція, 3 ярмарки.[3]
Війна на сході України[ред. | ред. код]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення селища становило 2612 осіб, з них 81,78 % зазначили рідною українську мову, 15,81 % — російську, а 2,41 % — іншу[4].
Персоналії[ред. | ред. код]
- Скубко Степан Іванович (20.07.1900, Катеринославська губ., Бахмутський пов., с. Луганськ — січень 1920, під м. Боярка) — хорунжий, боєць команди бронепотяга «Стрілець» (пізніше «Вільна Україна») Армії УНР.
Луганська селищна рада[ред. | ред. код]
- Адреса: 84580, смт Луганське, вул. Артема, 7
- Телефонний код: 8-06274
- Телефон: 6-46-04
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 468—475
- ↑ Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Джерела[ред. | ред. код]
- АТО: у Луганському бойові дії тривали 12 годин поспіль // Укрінформ. — 2016. — 22 грудня.
- Луганське (V—19), с. м. т. // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 4. — С. 1382.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
