Козаченко Тетяна Анатоліївна
| Козаченко Тетяна Анатоліївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 11 травня 1975 (49 років) Хирів, Старосамбірський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | громадська активістка, адвокатка |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Козаченко Тетяна Анатоліївна (нар. 11 травня 1975, Хирів, Львівська область) — громадський діяч, адвокат, директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України (2014—2016).[1]
Голова Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України (з квітня 2017).[2]
Народилася 1975 року в сім'ї військовослужбовця, 1997 — закінчила Хмельницький інститут регіонального управління та права, отримавши диплом за спеціальністю «Правознавство». 2006 — здобула ступінь магістра права в КНУ ім. Шевченка.
- 1997—1999 — старший викладач Хмельницького юридичного колегіуму.
- 1999 — заступник керівника юрвідділу у ВАТ «Банкомзв′язок» (Київ).
- З 2000 — заступник керівника юрвідділу ДП «БКС-Капітал», з 2003 — директор.
- З 2002 — має право на зайняття адвокатською діяльністю.
- З 2004 — має право на зайняття діяльністю арбітражного керуючого.
- 2007 — співзасновник адвокатського об'єднання "Юридична компанія «Капітал», яке очолювала до 2014-го.
- 2013—2014 — під час Революції гідності як адвокат стала захисником звинувачених у громадянській непокорі
- березень 2014 — заявила недовіру керівництву Національній асоціації адвокатів України.
- Входила в робочу групу по розробці Законів України «Про відновлення довіри до судової влади», «Про очищення влади» (люстрацію).
- 2014 — співзасновник Громадського люстраційного комітету
Листопад 2014 — після прийняття Закону «Про очищення влади» призначена на посаду директора Департаменту з питань люстрації в Міністерстві юстиції України.
2016 — прозвітувала про результати люстрації в Україні та роботу за 2 роки та закінчила каденцію на державній посаді, повернувшись до адвокатської практики та співпраці з громадськими платформами, зокрема Громадським люстраційним комітетом.
Звіт про результати збору та узагальнення інформації щодо реалізації Закону України «Про очищення влади» протягом двох років опубліковано на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України у розділі «Очищення влади».
2017 — представниками громадських організацій обрана головою Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України.
На розгляд до Венеціанської комісії (Європейська комісія «За демократію через право») Юлією Льовочкіною, членом ПАРЄ і членом Партії регіонів (згодом — Опозиційний блок), було подано Закон України «Про очищення влади».
Венеційська комісія після переговорів і відвідин України змінила основні зауваження щодо Закону. Під час візиту до України члени ВК побували на екскурсії до «Межигір'я», колишньої резиденції Віктора Януковича).
На переговорах були присутні Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо, секретар Томас Маркет, член венеційської комісії і головний доповідач щодо Закону — Ханна Сухоцька. Делегація від України: Міністр юстиції Павло Петренко, директором Департаменту з питань люстрації Тетяною Козаченко та парламентарями-співавторами Закону Єгором Соболєвим та Леонідом Ємцем.
19 червня 2015 року ВК ухвалила висновок щодо Закону «Про очищення влади» (Закон про люстрацію).
З висновку ВК:
- Венеційська комісія визнала право України на «автоматичну» люстрацію.
- Люстрація в Україні не є порушенням прав людини та відповідає стандартам європейського права.
- Закон «Про очищення влади» має дві цілі: захист від еліт попереднього недемократичного режиму та боротьба з корупцією.
- Україна має право вимагати від кандидатів на виборні посади інформувати виборців, чи підпадають вони під критерії очищення влади.
- Судді Конституційного суду теж мають перевірятися на відповідність люстраційним критеріям.
Незважаючи на це, у серпні 2016 року представники Міністерства юстиції заявили, що фактично люстрація судової системи була провалена.[3]
2015 року поліція відкрила кримінальне впровадження щодо Козаченко, яку підозрювали у наданні недостовірних даних у декларації про доходи за 2015 рік. Козаченко не додала до декларації дані про придбання 2014 року квартири в центрі Києва площею понад 300 м2.[4] Після оприлюднення цієї інформації інтернет-виданням Українські новини, телеканалом Інтер — бенефіціари і партнери яких, зокрема, є суб'єктами обмежень Закону «Про очищення влади» — Тетяна оприлюднила інформацію де вказала, що мова йде про квартиру, яка була 100 % проінвестована нею як власником ще в 2013 році до державної служби. Це було тоді, коли вона була власником і президентом Адвокатського Об'єднання "Юридичної компанії «Капітал». Квартира була вказана як інвестиція в декларації 2013—2014 роках у графі 47. Будинок, в якому знаходиться квартира, був введений в експлуатацію 2015 року, після чого інформація про квартиру була внесена до графи № 25 в декларації 2015 року. Площа квартири 178 м2.[5] Щодо кримінальних проваджень - їх так і не було виявлено чи ідентифіковано.
Всього за 2015 рік Тетяна задекларувала 760 тис. грн доходу, а також дві квартири у Києві (72 м2 і 178 м2), будинок на 500 м2.[6]
Як стало відомо з панамських документів, Тетяна працювала адвокатом у офшорній компанії Drinks Inc. (попередня назва «Lanbaham Corporation»), зареєстрованій на Багамах.[7][8] Перед цим вона не вказувала жодного зв'язку із офшорними компаніями.[9][10]
Заміжня, виховує двох дітей.
- ↑ Козаченко Тетяна Анатоліївна | Єдиний Реєстр Адвокатів України. erau.unba.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 29 Вересня 2017. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Реалізація Закону України "Про очищення влади". lustration.minjust.gov.ua (англ.). Архів оригіналу за 29 Вересня 2017. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Не склалося: в Мін'юсті заявили, що люстрація судової системи в Україні фактично не відбулася. Політика (укр.). Архів оригіналу за 2 Березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Таємно придбала квартиру: поліція зацікавилася головним люстратором України. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 2 Березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Tetiana Kozachenko. www.facebook.com (укр.). Процитовано 3 березня 2021.
- ↑ Квартира, три машини і дві ділянки: головний люстратор України показала свою декларацію. Економіка (укр.). Архів оригіналу за 2 Березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Головний люстратор України засвітилася в панамських документах. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 2 Березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Начальник люстраційного департаменту Мін’юсту Козаченко засвітилася в "панамських документах". ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 25 Березня 2020. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Головний люстратор Мін’юсту: 2 квартири, 3 BMW і заміський будинок. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 25 Березня 2020. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Начальник люстрационного департамента Минюста оправдалась за связь с офшорами. ukranews_com (рос.). 10 травня 2016. Архів оригіналу за 6 Жовтня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
