Козюминський Володимир Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козюминський Володимир Трохимович
Козюминський Володимир Трохимович 1938.jpg
Народився 1897
Біловодськ, Біловодська волость, Старобільський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська республіка
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of the Ukrainian State.svg Українська Держава
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg Українська СРР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність селянин, державний діяч, політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Автограф Козюминський Володимир Трохимович автограф 1945.png
Нагороди
Орден Червоного Прапора  — 1921Орден Червоного Прапора  — 1922

Володи́мир Трохи́мович Козюми́нський (Козюме́нський) (1897, Біловодськ, Російська імперія — невідомо) — український державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1938–1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1897(1897) року в селі Біловодську, нині селище міського типу, центр Біловодського району Луганської області, Україна у бідній селянській родині. З 1903 року працював у наймах.

1914 року призваний до російської армії, служив у 2-му Сувальському полку, учасник Першої світової війни. 1917 року демобілізувався та у 1918 році повернувся на батьківщину.

З 1918 року брав участь у встановленні радянської влади на Україні, був членом партизанських загонів, які діяли біля села біловодського на Луганщині. У 1919 році — командир кавалерійського ескадрону військ Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК), командир ескадрону 1-го кавалерійського полку. Учасник Громадянської війни в Росії, воював проти білогвардійських військ барона Врангеля та загонів Нестора Махна. Нагороджений двома орденами Червоного Прапора.

1921 року демобілізувався. До 1929 року працював в особистом господарстві, у 1929–1931 роках — член правління контори Райзерно, у 1931–1934 роках — директор міжрайонного млинового господарства.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1934–1938 роках — голова колгоспу «Червоний партизан» хутора Веселий 1-ї Біловодської сільської ради Біловодського району Донецької (з 1938 року — Ворошиловградської) області.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Біловодській виборчій окрузі № 297 Ворошиловградської області.

У 1938–1941 роках — директор конезаводу імені Сталіна в Біловодському районі.

У жовтні 1941 — липні 1942 року — директор Біловодського маслосирзаводу. 10 липня 1942 року був поранений, евакуйований в Саратовську область, де після лікування працював у місцевому колгоспі, у 1943 році — голова колгоспу «Праця будівельника» в Тамбовській області.

У грудні 1943 року повернувся на Україну, працював директором Біловодського маслосирзаводу. З січня 1945 року — директор Біловодського промкомбінату.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]