Колодницький Омелян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колодницький Омелян
 Сотник
Загальна інформація
Народження невідомо
Загірочко, Жидачівський район, Львівська область, Україна
Смерть 1920(1920)
Військова служба
Приналежність Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Вид ЗС Українська Галицька Армія

Омеля́н Колодни́цький (1872[джерело?] — 1920, Кожухів під Москвою) — український галицький педагог, військовик.

З життєпису[ред. | ред. код]

У 1912—1919 — опікун Пласту в Стрию.

Професор Стрийської гімназії — 1905—1914, 1917—1918 роки, викладав латинську та українську мови.

1914—1915 — поручник австро-угорської армії, під Перемишлем потрапив у російський полон (1915—1917).

По звільненні з полону — командант пластунської сотні малолітніх добровольців у Стрию, сотник УГА.

У 1919 — перший директор української гімназії в Стрию, відкритої 1 лютого, зважаючи на більшу необхідність вчитися, ніж воювати, розпущено Окрему стрийську пластунську сотню, уможливлюючи пластунам продовжувати шкільну науку.

Учасник походу УГА на Наддніпрянщину (контрнаступ об'єднаного війська УНР і ЗУНР), знову полонений — більшовицьким військом.

Літом 1919-го до Літина прибуває із залогою Омелян Колодницький, за короткий час не лише у місті, але й в повіті запанували порядок і спокій, населення на знак вдячності відкриває своїм коштом стрілецьку лічницю на 200 місць, де організувало догляд за хворими та пораненими. Відповіддю на відклик галицької залоги до командарма — генерала Мирона Тарнавського — прибула делегація містян з Літина. Осип Левицький: «Ми тільки й зазнали спокою за час перебування цеї команди», — заявляли вони й просили залишити О. Колодницького зі стрільцями, адже, відзначали літинці, «це рішає про життя наше, наших жінок і дітей».

Загинув на етапі до Архангельська — везли з групою 150 галицьких старшин, в'язнів підмосковного концтабору Кожухів.

Джерела[ред. | ред. код]