Колодницькі
Колодницькі (рід) | |
---|---|
![]() | |
Герб Сас | |
Опис герба: у блакитному полі — золотий півмісяць, обернений ріжками вгору, над ним, між двома золотими зірками — срібна стріла, скерована гострим кінцем угору. У нашоломнику — 7 павиних пер, простромлених срібною стрілою ліворуч. | |
Місце походження: | Колодниця, Львівська область, ![]() |
Підданство: | ![]() ![]()
|
Колодницькі (пол. Kłodniccy) — український шляхетський рід гербу Сас.
Прізвище походить від назви родового гнізда — села Колодниця.
Рід бере свій початок від руського православного шляхетського роду Тустанівських. У 1387 р. засновники роду Юрко і Ананій Доброславичі отримали від королеви Ядвіги Тустановичі з монастирем у Бориславі. На початку XV ст. власність Тустанівських охоплювала землі, що простягалися із заходу на схід від Борислава до Кропивника до Довголуки та Монастирця, загальною площею близько 150 км².
В першій половині XV ст. рід складався з восьми братів – Пилипа-Лацька, Каленика, Ілька, Івана, Яцька, Гриця, Машка і Дашка. Після поділу маєтків Іван отримав Кропивник, таким чином заснувавши рід Кропивницьких. Грицько отримує Борислав і засновує рід Бориславських. Одночасно Пилип-Лацко осідає в Колодниці й з 1462 р. та називає себе "Laczko de Clodnicza", або "Philipius Laczko de Clodnicza", заснувавши рід Колодницьких.[1]
У середині XV століття Колодницькі змінюють свою конфесію з православ'я на католицизм.[2] Як і більшість родів, у XVIII і ХІХ століття Колодницькі належать до дрібної шляхти, проте велика частина роду продовжують підтверджувати своє шляхетське походження, як на теренах Автрійської монархії, так і в російському дворянстві на Волині, Київщині та Поділлі.
- ↑ "Такими були Драго-Саси", Смуток Ігор Іванович. https://bojky.wordpress.com.
- ↑ РУСЬКА ШЛЯХТА ПЕРЕМИШЛЬСЬКОЇ ЗЕМЛІ (XIV – XVIII СТ.), ІСТОРИКО-ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, Смуток Ігор Іванович (PDF). https://shron1.chtyvo.org.ua.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка)