Ядвіга Анжуйська
| Свята Ядвіга Jadwiga Andegaweńska |
|
|---|---|
| Dei gracia Rex Polonie, princepsque Lithuanie suprema et heres Russie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, Pomoranieque domina et heres | |
 |
|
| Король Польщі Королева Русі |
|
| Правління | 1384-1399 |
| Коронація | 16 жовтня 1384 |
| Попередник | Людовик I Угорський |
| Наступник | Владислав ІІ Ягайло |
| Інші титули | Королева Русі |
| Біографічні дані | |
| Народження | бл.1374 Буда |
| Смерть | 17 липня 1399 Краків пологи |
| Поховання | |
| Чоловік | Владислав ІІ Ягайло |
| Діти | Єлизавета Боніфація |
| Династія | Анжу |
| Рід | Анжуйська династія Капетингів |
| Батько | Людовик I Угорський |
| Мати | Єлизавета Боснійська |
 |
|
| Медіафайли у Вікісховищі? | |
Ядвіга (пол. Jadwiga Andegaweńska, бл.1374 — 17 липня 1399) — королева Польщі від 1384 р., наймолодша дочка Людовика I Угорського та Єлизавети Боснійської, від 1386 року дружина Владислава II Ягайла; 1387 року прилучила до Польщі — Королівство Руське (Галицьку Русь). Мала титул «королеви Русі» (Королівства Галичини та Лодомерії) з 1387 року. Походила з Анжуйської династії Капетингів. Її вважають національною героїнею Польщі.
Зміст
Життєпис[ред. • ред. код]
15 червня 1378 року була заручена з Вільгельмом — сином і спадкоємцем австрійського герцога Леопольда III Габсбурга і після досягнення 12-річного віку мала стати його дружиною. Відтоді виховувалась у віденському герцогському дворі. Після смерті Людовика (1382 рік) повинна була разом з Вільгельмом успадкувати угорський престол, однак королевою Угорщини стала середня сестра Ядвіги Марія I Угорська. Незабаром польська шляхта, розчарована у персональній унії з Угорщиною, домоглася згоди на передачу Ядвізі польського престолу, призначеного для Марії. Ядвіга була коронована у Кракові 16 жовтня 1384 року як король Польщі — Hedvig Rex Poloniæ. Чоловічий рід її титулу мав підкреслити, що вона була монархом, а не жінкою короля.
1386 року завдяки Дмитру з Гораю було розірване заручення з Вільгельмом і 18 лютого 1386 року Ядвіга вийшла заміж за Великого князя Литовського Ягайла (коронований королем Польщі 3 березня 1386 року під ім'ям Владислава II), що оформило Кревську унію 1385 року. Внаслідок укладення унії в Польщі встановилася система співправління Ядвіги I і Владислава II Ягайла. На Ядвігу поклали обов'язок забезпечити спадковий характер польської корони. Ядвіга мала свою державну канцелярію, брала участь у вирішенні зовнішньополітичних питань. Мала доньку від Ягайла — Єлизавету (Ельжбету) Боніфацію (22/06/1399-13/07/1399).
1387 року з Доброгостом — краківським каштеляном, Кшеславом — сандомирським; каліським — Сендзівоєм, сандомирським — Яном, краківським — Спитком з Мельштина — воєводами; Кристином з Острова — маршалком власного двору — очолила похід на Королівство Русі і приєднала його до своєї держави. До того часу Королівство Русі належало її сестрі Марії.[1]
Ядвіга намагалася мирним шляхом вирішити територіальні проблеми між Польщею і Тевтонським орденом. У 1397–1398 роках. вела переговори з великим магістром Тевтонського ордену Конрадом фон Юнінгеном з метою повернення Польщі Добжинської землі. Протидіяла політичній діяльності князя Вітовта, який намагався розірвати Кревську унію і відновити незалежність Литви. Ядвіга підтримувала розвиток науки і мистецтва, сприяла підготовці відновлення Краківського (Ягеллонського) університету.
Похована у кафедральному соборі Кракова.
Внутрішня політика стосовно Королівства Русі[ред. • ред. код]
![[icon]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wiki_letter_w_cropped.svg){kind=small} |
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2018) |
Вшанування пам'яті[ред. • ред. код]
Канонізація[ред. • ред. код]
8 червня 1997 Папа Римський Іван Павло II канонізував Ядвігу I як Святу Ядвігу Королеву «матір трьох народів».
Цікаві факти[ред. • ред. код]
- Ядвіга I увійшла в історію Польщі як єдина жінка-король. Незважаючи на те, що в повсякденній мові про Ядвігу кажуть «королева», офіційно цей титул давався дружинам королів, причому він не був пов'язаний з правами здійснення державної влади. Ядвіга ж була повноправним королем з усіма правами та обов'язками, відповідними даному титулу[2].
- король Ягайло констатував факт втрати нею цнотливості до укладення з ним шлюбу в діалозі зі Збігневом Олесьницьким.[3]
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa. — Lwów: w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844. — S. 54-55. (пол.)
- ↑ http://ostarbeiter.vn.ua/jadwiga-andegawenska.html
- ↑ Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — 444 с. — С. — 174. — ISBN 5-319-01070-2.
Джерела[ред. • ред. код]
- Грушевський М. Польсько-угорський спір за Галичину // Історія України-Руси. — Т. IV.
- Jadwiga a Jagiełło. — T. I. (англ.)
- Szajnocha K. Jadwiga i Jagiełło : 1374—1413 : opowiadanie historyczne. (пол.)
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ядвіга Анжуйська |
- Kolekcja tematyczna — św. Jadwiga królowa Polski (пол.)
- Święta królowa Jadwiga (пол.)
- Jadwiga «Święta» Andegaweńska (ID: dw.1912) (пол.)
| Попередник Людовик І Угорський |
 |
Королева Польщі 1384-1399 |
|
Наступник Владислав II Ягайло |
| Попередник Марія I Угорська оскаржувалося іншими претендентами |
 |
Королева Русі 1387-1399 |
|
Наступник Владислав II Ягайло оскаржувалося іншими претендентами |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
