Ядвіга Анжуйська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свята Ядвіга
пол. Jadwiga Andegaweńska
Dei gracia Rex Polonie, princepsque Lithuanie suprema et heres Russie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, Pomoranieque domina et heres
Jadwiga 2.jpg
Король Польщі
Королева Русі
Правління 1384-1399
Коронація 16 жовтня 1384
Попередник Людовик I Угорський
Наступник Владислав ІІ Ягайло
Інші титули Королева Русі
Біографічні дані
Релігія Римо-католицька церква
Народження бл. 1374
Буда
Смерть 17 липня 1399(1399-07-17)
Краків
пологи
Поховання
Чоловік Владислав ІІ Ягайло
Діти Єлизавета Боніфація
Династія Анжу
Рід Анжуйська династія Капетингів
Батько Людовик I Угорський
Мати Єлизавета Боснійська
Coat of arms of Jadwiga of Poland.svg
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Ядвіга (пол. Jadwiga Andegaweńska, бл.1374 — 17 липня 1399) — королева Польщі з 1384, наймолодша дочка Людовика I Угорського та Єлизавети Боснійської, з 1386 — дружина Владислава II Ягайла; у 1387 прилучила до Польщі Королівство Руське (Галицьку Русь). Мала титул «королеви Русі» (Королівства Галичини та Лодомерії) з 1387. Походила з Анжуйської династії Капетингів. Її вважають національною героїнею Польщі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Одне з зображень Ядвіги I (Марчелло Баччареллі)
Ядвіга I (Ян Матейко)

15 червня 1378 заручена з Вільгельмом — сином і спадкоємцем австрійського герцога Леопольда III Габсбурга і після досягнення 12-річного віку мала стати його дружиною. Відтоді виховувалась у віденському герцогському дворі. Після смерті Людовика у 1382 повинна була разом з Вільгельмом успадкувати угорський престол, однак королевою Угорщини стала середня сестра Ядвіги Марія I Угорська. Незабаром польська шляхта, розчарована в особистій унії з Угорщиною, домоглася згоди на передачу Ядвізі польського престолу, призначеного для Марії. Ядвіга була коронована у Кракові 16 жовтня 1384 як король Польщі — Hedvig Rex Poloniæ. Чоловічий рід її титулу мав підкреслити, що вона була монархом, а не жінкою короля.

У 1386 завдяки Дмитру з Гораю розірване заручення з Вільгельмом і 18 лютого 1386 Ядвіга вийшла заміж за Великого князя Литовського Ягайла (коронований королем Польщі 3 березня 1386 під ім'ям Владислава II), що оформило Кревську унію 1385 року. Внаслідок укладення унії в Польщі встановилася система співправління Ядвіги I і Владислава II Ягайла. На Ядвігу поклали обов'язок забезпечити спадковий характер польської корони. Ядвіга мала свою державну канцелярію, брала участь у вирішенні зовнішньополітичних питань. Мала доньку від Ягайла — Єлизавету (Ельжбету) Боніфацію (22/06/1399-13/07/1399).

У 1387 з Доброгостом — краківським каштеляном, Кшеславом — сандомирським; каліським — Сендзівоєм, сандомирським — Яном, краківським — Спитком з Мельштина — воєводами; Кристином з Острова — маршалком власного двору — очолила похід на Королівство Русі і приєднала його до своєї держави. До того часу Королівство Русі належало її сестрі Марії.[1]

Ядвіга намагалася мирним шляхом вирішити територіальні проблеми між Польщею і Тевтонським орденом. У 13971398 вела переговори з великим магістром Тевтонського ордену Конрадом фон Юнінгеном з метою повернення Польщі Добжинської землі. Протидіяла політичній діяльності князя Вітовта, який намагався розірвати Кревську унію та відновити незалежність Литви. Ядвіга підтримувала розвиток науки та мистецтва, сприяла підготовці відновлення Краківського (Ягеллонського) університету.

Похована у кафедральному соборі Кракова.

Внутрішня політика стосовно Королівства Русі[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Канонізація[ред. | ред. код]

8 червня 1997 Папа Римський Іван Павло II канонізував Ядвігу I як Святу Ядвігу Королеву «матір трьох народів».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Ядвіга I увійшла в історію Польщі як єдина жінка-король. Незважаючи на те, що в повсякденній мові про Ядвігу кажуть «королева», офіційно цей титул давався дружинам королів, причому він не був пов'язаний з правами здійснення державної влади. Ядвіга ж була повноправним королем з усіма правами та обов'язками, відповідними даному титулу[2].
  • король Ягайло констатував факт втрати нею цнотливості до укладення з ним шлюбу в діалозі зі Збігневом Олесьницьким.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa. — Lwów: w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844. — S. 54-55. (пол.)
  2. http://ostarbeiter.vn.ua/jadwiga-andegawenska.html
  3. Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — 444 с. — С. — 174. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник
Людовик І Угорський
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Королева Польщі
1384-1399
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Владислав II Ягайло
Попередник
Марія I Угорська
оскаржувалося іншими претендентами
Alex K Halych-Volhynia.svg Королева Русі
1387-1399
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Владислав II Ягайло
оскаржувалося іншими претендентами