Колумбет Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Колумбет Микола Федорович
Колумбет Микола Федорович.jpg
Загальна інформація
Дата народження 10 жовтня 1933(1933-10-10)
Помер 21 лютого 2012(2012-02-21) (78 років)
Спорт
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Вид спорту велоспорт
Дисципліна трек, шосе
Спортивне звання майстер спорту СРСР
Нац. збірна СРСР
Тренери Юрій Гаммерштедт
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер України
Медаль «За трудову доблесть»

медаль «За вклад в розвиток олімпійського руху»

Колумбет Микола Федорович (* 10 жовтня 1933 — † 21 лютого 2012) — український велогонщик радянських часів, старший брат Леоніда Колумбета. Заслужений майстер спорту СРСР (1956), заслужений тренер України.

Чотириразовий чемпіон СРСР. 1954 року виступав на травневій багатоденці Київ — Сімферополь — Київ протяжністю 2600 кілометрів, де посів 10-е особисте місце. У вересні того ж року на чемпіонаті СРСР у Таллінні здобув бронзову нагороду в командній гонці на 100 кілометрів та золоту в груповій гонці на 200 кілометрів.

У 1955 році виграв 15-й етап Туру СРСР — Тур Москви.

1956 року стає першим радянським велогонщиком, котрий виграв етап Велогонки миру — це відбулося у Вроцлав. За підсумками тієї гонки, Колумбет в особистому заліку посів третє місце, а збірна СРСР стала переможцем у командній класифікації; за це всій команді присвоєно звання заслужених майстрів спорту СРСР.

Учасник Олімпійських ігор 1956 року в Мельбурні, зайняв шістнадцяте місце в індивідуальних змаганнях і шосте місце в командних — разом з Анатолієм Череповичем, Віктором Вершиніним і Віктором Капітоновим.

У 1957 році стає двічі чемпіоном чемпіоном СРСР на треку (індивідуальна та командна гонки переслідування на 4000 м). Наступного року він повторить свій успіх у командній гонці.

У 1958 та 1959 роках знову виграє Велогонку миру у складі збірної СРСР, при цьому двічі фінішує третім на етапах у 1958 році.

По завершенні кар'єри спортсмена перейшов на тренерську роботу. Як тренер підготував 56 майстрів спорту та 54 чемпіонів СРСР та України, зокрема Анатолія Старкова — переможця Велогонки миру, багаторазового чемпіона СРСР, та Ігоря Целовальникова — чемпіона Олімпійських ігор-1972 в гонці на тандемах.

Нагороджений медалями «За трудову доблесть», «За розвиток олімпійського руху», відмінник народної освіти.

Проживав у селі Гореничі Святошинського району.

2006 року свою медаль «За внесок у розвиток олімпійського руху» вручив директору спортивного клубу ІСД (Донецьк) Марку Бейгельзімеру.

Джерела[ред.ред. код]