Гореничі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Гореничі
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Києво-Святошинський
Рада/громада Гореницька сільська рада
Код КОАТУУ 3222482001
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1742
Населення 6042
Площа 3,064 км²
Густота населення 832,57 осіб/км²
Поштовий індекс 08114
Телефонний код +380 4598
Географічні дані
Географічні координати 50°25′17″ пн. ш. 30°12′41″ сх. д. / 50.42139° пн. ш. 30.21139° сх. д. / 50.42139; 30.21139Координати: 50°25′17″ пн. ш. 30°12′41″ сх. д. / 50.42139° пн. ш. 30.21139° сх. д. / 50.42139; 30.21139
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми Ірпінь та декілька озер
Місцева влада
Адреса ради 08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Гореничі, вул.Леніна,204, тел. 77-5-51
Карта
Гореничі is located in Україна
Гореничі
Гореничі
Гореничі is located in Київська область
Гореничі
Гореничі

Горе́ничі — село в Україні, в Києво-Святошинському районі Київської області. Населення становить 2551 осіб.

День села Гореничі — 21 вересня.

Історія села[ред.ред. код]

Походження назви[ред.ред. код]

Багато легенд і переказів існує стосовно походження назви села. Назва завдячує своїй гористій місцевості, так вважав дослідник населених пунктів київщини Лаврентій Похилевич. За однією з легенд Гореничі отримали своє ім'я від дочки Володимира Гореніки. Для цієї дівчини князь нібито збудував терем. Інша говорить про те, що князь Володимир Красне Сонечко не відмічався святістю і на пагорбах річки Ірпінь тримав осторонь людського ока своїх наложниць. Там вони знаходились до самої смерті. «Горемики» — так прозвали місцеві смерди княжих наложниць. Це слово закріпилося за цією місцевістю, де згодом і виникло село.

Від 19 ст.[ред.ред. код]

1866 року у селі коштом самих парафіян було споруджено дерев'яну церкву Різдва Богородиці, до якої були приписані також села Гнатівка та Петрушки. Церква була зруйнована у радянський час.

У 1920 році за ініціативою бідняка селянини Василя Федоровича Гордієнка в Гореничах було створено комітет незаможних селян. Перший голова комнезаму — Іван Максимови Гладченко, перші комуністи на селі — О. У. Гайдай, І. П. Дехтярьов, перші комсомольці — Петро Грінко, Григорій Плаван, Марія Шматок, Валентина Кравченко, Надія Дехтярьова. Згодом селяни у 1929 році об'єдналися в сільськогосподарську артіль ім. 9 Січня, її очолив Платон Григорович Стеценко. У цьому ж році створено партійну організацію, секретарем якої став І. П. Дехтярьов. У колгоспі з'явився перший колективний сад, перша ферма великої рогатої худоби, дві конюшні, перший трактор, за кермо якого сів С. М. Нога.

597 гореничан взяли участь у німецько-радянській війні. 130 із них загинули. За мужність, виявлену на фронтах, 506 жителів села нагороджено орденами і медалями СРСР. Пам'ять про загиблих односельчан увіковічнена на меморіалі в центрі села та в назвах вулиць.

Повоєнний час[ред.ред. код]

У центрі села школа, побудована у 1963 році.

Дитячий садок «Сонечко» відвідує щорічно понад 120 дітей.

Будинок культури — культурний центр села, в ньому діють хор, хореографічні колективи, образотворча студія та духовний оркестр.

У 1978 році в селі була побудована медична амбулаторія, яка обслуговує мешканців сіл: Луки, Гнатівки, Стоянки. До послуг відвідувачів такі кабінети, як фізіотерапевтичний, акушерський, стоматологічний, процедурний, діє лабораторія.

Сьогодення[ред.ред. код]

Завдяки своїй невеликій віддаленості від міста Києва (4-5 км від Житомирського КП) останній час інтенсивно розбудовується котеджне містечко на території колишнього танкового полігону. Збудовано два 9-ти поверхових житлових будинки. Є тенісний та волейбольний корти.

У 2005 було створено футбольна команда «Ірпінь». У 2007 році вона завоювала кубок Київської області.

За результатами дострокових виборів 26 жовтня 2014 р. сільським головою було обрано Ревчука Василя Ростиславовича. На чергових виборах 2015 року громада обрала головою Ратошнюка Сергія Віталійовича, який є поплічником та продовжувачем справи Ревчука.

Пшонка[ред.ред. код]

Біля села знаходиться маєток колишнього Генерального Прокурора України Віктора Пшонки. Розкіш помешкання навіть перевершує розкіш дачі в Межигір'ї.[1] Вже у березні 2014 року будинок був розграбований. Станом на 2016 рік правоохоронні органи так і не встановили винуватців.[2]

Відомі люди[ред.ред. код]

У Гореничах народилися:

  • Петро Януарійович Стебницький (25 листопада 1862 — 4 березня 1923) — громадський і політичний діяч, письменник і публіцист, голова Київської «Просвіти» (1919–1921 рр.)
  • Колумбет Леонід Федорович — один з найкращих велогонщиків СРСР 1960-х років, Чемпіон світу 1963 року, бронзовий чемпіон Олімпійських ігор 1960 року, п'ятиразовий чемпіон СРСР.

Проживали[ред.ред. код]

  • Колумбет Микола Федорович — український велогонщик радянських часів, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер України.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.