Компасні рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Компасні рослини — рослини, листки яких розташовуються в площині магнітного меридіана, тобто з півночі на південь. Опівдні листя звернені ребром до сонячних променів. При цьому рослини не страждають від надмірного нагрівання й надмірної транспірації; в той же час інтенсивність їх фотосинтезу не знижується. Якщо компасна рослина зростає за розсіяного світла, то «магнітні» властивості, викликані пристосуванням до інтенсивного сонячного світла, в неї не виявляються.

Компасні рослини зазвичай трапляються в степах, напівпустелях й інших місцях з сильною інсоляцією. Найпоширеніша в Україні компасна рослина — латук дикий (Lactuca serriola), в Австралії — евкаліпт, у Північній Америці — сильфіум (Silphium laciniatum), який слугував компасом для піонерів американських прерій.

Література[ред. | ред. код]

  1. Компасні рослини [Архівовано 4 Вересня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія.
  2. (рос.) Компасні рослини // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  3. (рос.) Компасні рослини // Велика радянська енциклопедія.
  4. (рос.) Компасні рослини // Биологический энциклопедический словарь. / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е издание, исправлено. — М.: Советская энциклопедия, 1986.