Перейти до вмісту

Кондрашов Олексій Симонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олексій Симонович Кондрашов
Алексей Симонович Кондрашов
Народився11 квітня 1957(1957-04-11) (67 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Місце проживанняМосква, Енн-Арбор
КраїнаСРСР СРСРРосія Росія
Діяльністьбіолог, генетик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський державний університет
Галузьеволюційна біологія, генетика популяцій
ЗакладМосковський державний університет імені М. В. Ломоносова, Університет Мічигану
Вчене званняпрофесор
Науковий ступінькандидат біологічних наук
Аспіранти, докторантиColleen Tristana Webbd[1]
Georgii A. Bazykind[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:роботи щодо мутацій у популяціях людини
БатькоСимон Шноль[ru]
ДітиFyodor Kondrashovd Редагувати інформацію у Вікіданих

Професор Олексі́й Си́монович Кондрашо́в (11 квітня 1957(19570411), Москва, РРФСР, СРСР) — спеціаліст у галузі еволюційної біології, який спеціалізується на вивченні закономірностей мутаційного процесу, професор університету Мічигану в Енн-Арбор, переможець першого конкурсу мегагрантів 2010 р.[ru], творець та керівник лабораторії еволюційної геноміки факультету біоінженерії й біоінформатики МДУ імені М. В. Ломоносова.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько Олексія Кондрашова — відомий російський біофізик, історик науки — Симон Елійович Шноль[ru]. У 1960-х роках родина переїхала до наукового міста Пущино, де Олексій вчився спочатку в середній школі № 1 (1966—1970), а потім у Пущинській експериментальній середній школі № 2 (1970—1973). У 1971 році отримав першу премію на Шкільній біологічній олімпіаді (МДУ) серед восьмикласників, а в 1973 році — першу премію тієї ж олімпіади, але серед десятикласників. Її він розділив разом з Євгеном Куніним[2][3].

З 1973 до 1978 року навчався на кафедрі генетики біологічного факультету МДУ[ru]. У 1984-му захистив дисертацію кандидата біологічних наук.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

В науковій спільноті відомий як автор так званої гіпотези Кондрашова[4] або детермінованої гіпотези мутацій[5]. Вона пояснює переваги статевого розмноження[6] можливістю позбавлення від шкідливих мутацій шляхом компенсації неушкодженою копією того ж гена, отриманою від другого з батьків. Крім того, Кондрашов відомий працями з проблем молекулярної біології, зокрема еволюції білків, займається дослідженням спонтанних мутацій у популяціях дрозофіли, виступає з науково-популярними статтями й лекціями[7][8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Победители школьных биологических олимпиад МГУ 1975—1992 г.
  3. А. . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 1 березня 2016. 
  4. Анастасия Казанцева Горе от ума // Сайт «Наука и технологии России — STRF.ru» 25.10.10. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016. 
  5. Kondrashov, A.S. 1988. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 1 березня 2016. 
  6. Kondrashov A.S. & Crow J.F. 1991.
  7. Алексей Кондрашов Письмо в редакцию: Почему я не православный? // Портал Православие и мир, 5 апреля, 2011. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 1 березня 2016. 
  8. А.[недоступне посилання]