Кондрашов Олексій Симонович
| Олексій Симонович Кондрашов | |
|---|---|
| Алексей Симонович Кондрашов | |
 | |
| Народився | 11 квітня 1957 (67 років) Москва, РРФСР, СРСР |
| Місце проживання | Москва, Енн-Арбор |
| Країна |  СРСР→ Росія |
| Діяльність | біолог, генетик |
| Alma mater | Московський державний університет |
| Галузь | еволюційна біологія, генетика популяцій |
| Заклад | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Університет Мічигану |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
| Аспіранти, докторанти | Colleen Tristana Webbd[1] Georgii A. Bazykind[1] |
| Відомий завдяки: | роботи щодо мутацій у популяціях людини |
| Батько | Симон Шноль[ru] |
| Діти | Fyodor Kondrashovd |
Професор Олексі́й Си́монович Кондрашо́в (11 квітня 1957, Москва, РРФСР, СРСР) — спеціаліст у галузі еволюційної біології, який спеціалізується на вивченні закономірностей мутаційного процесу, професор університету Мічигану в Енн-Арбор, переможець першого конкурсу мегагрантів 2010 р.[ru], творець та керівник лабораторії еволюційної геноміки факультету біоінженерії й біоінформатики МДУ імені М. В. Ломоносова.
Батько Олексія Кондрашова — відомий російський біофізик, історик науки — Симон Елійович Шноль[ru]. У 1960-х роках родина переїхала до наукового міста Пущино, де Олексій вчився спочатку в середній школі № 1 (1966—1970), а потім у Пущинській експериментальній середній школі № 2 (1970—1973). У 1971 році отримав першу премію на Шкільній біологічній олімпіаді (МДУ) серед восьмикласників, а в 1973 році — першу премію тієї ж олімпіади, але серед десятикласників. Її він розділив разом з Євгеном Куніним[2][3].
З 1973 до 1978 року навчався на кафедрі генетики біологічного факультету МДУ[ru]. У 1984-му захистив дисертацію кандидата біологічних наук.
В науковій спільноті відомий як автор так званої гіпотези Кондрашова[4] або детермінованої гіпотези мутацій[5]. Вона пояснює переваги статевого розмноження[6] можливістю позбавлення від шкідливих мутацій шляхом компенсації неушкодженою копією того ж гена, отриманою від другого з батьків. Крім того, Кондрашов відомий працями з проблем молекулярної біології, зокрема еволюції білків, займається дослідженням спонтанних мутацій у популяціях дрозофіли, виступає з науково-популярними статтями й лекціями[7][8].
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Победители школьных биологических олимпиад МГУ 1975—1992 г.
- ↑ А. . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ Анастасия Казанцева Горе от ума // Сайт «Наука и технологии России — STRF.ru» 25.10.10. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ Kondrashov, A.S. 1988. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ Kondrashov A.S. & Crow J.F. 1991.
- ↑ Алексей Кондрашов Письмо в редакцию: Почему я не православный? // Портал Православие и мир, 5 апреля, 2011. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ А.[недоступне посилання]
|
