Кононенко Віктор Олімпанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Віктор Олімпанович Кононенко
Kononenko.gif
Народився 11 вересня 1918(1918-09-11)
Короча
Помер 29 липня 1975(1975-07-29) (56 років)
Київ
·гострий інфаркт міокарда
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Харківський інститут інженерів залізничного транспорту
Галузь механіка, теорія коливань
Заклад Інститут механіки АН УРСР
Посада директор
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Аспіранти, докторанти Фролов Костянтин Васильович
Членство НАН України
Нагороди

Віктор Олімпанович Кононенко (11 вересня 1918, Короча — 29 липня 1975, Київ) — український радянський вчений у галузі механіки, доктор технічних наук1954 року), професор1958 року), академік АН УРСР10 червня 1964 року[1]).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 вересня 1918 року в місті Корочі (нині Бєлгородської області). У 1942 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту, працював в установах Народного комісаріату шляхів СРСР. Член ВКП(б) з 1946 року. У 19461952 роках працював в Інституті будівельної механіки АН УРСР, у 19521956 роках — у Лабораторії вимірювальних приладів АН СРСР, в 19561962 роках — в Інституті машинознавства АН СРСР, в 19621964 роках — в Інституті механіки Московського університету, викладав у Московському університеті і Московському технологічному інституті. У 19641975 роках працював в Інституті механіки АН УРСР (з 1965 року — директор), водночас викладав у Київському університеті.

Могила Віктора Кононенка

Помер в Києві 29 липня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Осн. праці: з теорії нелінійних коливань, зокрема автоколивань і періодичних коливань складних механічних систем із змінними параметрами; з теорії взаємодії нелінійних коливальних систем із джерелами енергії, що підтримують автоколивання. Досліджував просторові нелінійні коливання твердих тіл. Всього опублікував 90 робіт, у тому числі шість монографій.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Лауреат премії імені М. М. Крилова АН УРСР (за 1977 рік; посмертно; за цикл робіт «Дослідження динамічної взаємодії систем з джерелом енергії»[2]).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 30 травня 2008. 
  2. Велика біографічна енциклопедія[недоступне посилання](рос.)

Література[ред. | ред. код]