Конрад Найджел
| Конрад Найджел | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Conrad Nagel | ||||
 | ||||
| Народився |
16 березня 1897 Кеокук, Айова, США | |||
| Помер |
24 лютого 1970 (72 роки) Нью-Йорк, США | |||
| Громадянство |
 США | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Des Moines Colleged | |||
| Роки діяльності | 1918–1980 | |||
| Дружина |
Рут Гелмс Лінн Меррік Майкла Колсон Сміт | |||
| Діти |
Рут Маргарет Майкл Найджел | |||
| Батьки | Френк і Френсіс Найджел | |||
| IMDb | nm0619261 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
|
| ||||
 Конрад Найджел у Вікісховищі | ||||
Конрад Найджел (англ. Conrad Nagel; 16 березня 1897 — 24 лютого 1970) — американський актор епохи німого кіно. Він був також відомим телевізійним актором і радіо виконавцем[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народився в місті Кеокук, штат Айова[2], в родині музиканта Френка, і його дружини Френсіс (уроджена Мерфі). Його батько, Френк, став деканом консерваторії в коледжі Хайленд-Парк і коли Найджелу було три роки, сім'я переїхала в Де-Мойн.
Після закінчення навчання в коледжі Гайленд-Парк, Найджел поїхав до Каліфорнії, щоб продовжити свою кар'єру у відносно новому середовищі кінофільмів. З його зростом (1,8 м.), блакитними очима і кучерявим світлим волоссям; молодий, Найджел був помічений керівниками багатьох студій.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Найджел відразу отримав роль в кіно, що закріпився за ним, як улюблений образ. Його першим фільмом був екранізація класичного роману Луїзи Мей Олкотт Маленькі жінки (1918), яка швидко привернула до себе увагу громадськості.
У 1927 році Найджел знявся разом з Лоном Чейні, Марселін Дей, Генрі Волтголлом і Поллі Моран у втраченому фільмі жахів Тода Броунінга «Лондон після півночі». Фільм вважається найвідомішим втраченим фільм всіх часів.
На відміну від багатьох зірок епохи німого кіно, Конрад Найджел без особливих зусиль перейшов до звукових фільмів і провів наступні кілька десятиліть як успішний актор. Він також часто виступав на радіо і знімався в багатьох телепередачах. З 1937 по 1947 рік він керував радіопрограмою Silver Theater.
Академія кінематографічних мистецтв і наук і гільдія кіноакторів США[ред. | ред. код]
11 травня 1927 року Найджел був серед 35 інших засновників Академії кінематографічних мистецтв і наук. Іншими акторами, що брали участь у створенні були: Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс, Річард Бартелмесс, Джек Голт, Мілтон Сіллс, і Гарольд Ллойд. Конрад Найджел був президентом організації з 1932 по 1933 рік. Також він був одним із засновників Гільдії кіноакторів США (SAG).
Найджел був ведучим 3-ї церемонії нагородження премії «Оскар», що відбулася 5 листопада 1930 року, а також 5-ї церемонії Оскар (18 листопада 1932), і співведучий з Бобом Гоупом на 25-й церемонії Оскар (19 березня 1953).
Особисте життя[ред. | ред. код]
Найджел одружився і розлучився тричі. Його перша дружина, Рут Гелмс, народила дочку, Рут Маргарет, в 1920 році. Його другою дружиною була актриса Лінн Меррік. Його третя дружина Майкла Колсон Сміт, народила йому сина Майкла в кінці 1950-х років.
24 лютого 1970 року Найджел помер у Нью-Йорку[2], у віці 72 років, і був кремований в Норт-Бергені, штат Нью-Джерсі. Залишки Найджела поховані на лютеранському кладовищі у Варшаві, штат Іллінойс.
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
- 1924 — Грішники в шовках / Sinners in Silk — Брок Фарлі
- 1924 — Сноб / The Snob — Геррік Епплтон
- 1924 — Так це шлюб? / So This Is Marriage? — Пітер Марш
- 1925 — Єдиний / The Only Thing — герцог Чевенікс
- 1927 — Лондон після півночі / London After Midnight — Артур Ґіббз
- 1928 — Таємнича леді / The Mysterious Lady — капітан Карл фон Раден
- 1929 — Поцілунок / The Kiss — Андре Дюбаль
- 1930 — Дю Баррі, пристрасна жінка / Du Barry, Woman of Passion — Косс де Бріссак
- 1930 — Одна романтична ніч / One Romantic Night) — доктор Ніколас Галлер
- 1932 — Розлучення в сім'ї / Divorce in the Family — доктор Шумакер
- 1940 — Мільйон років до нашої ери / One million B. C. — бородатий оповідач в печері
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Slide, Anthony (2010). Silent Players: A Biographical and Autobiographical Study of 100 Silent Film Actors and Actresses [Архівовано 1 січня 2015 у Wayback Machine.]. [Архівовано 1 січня 2015 у Wayback Machine.] University Press of Kentucky. p. 263.
- ↑ а б UPI (25 February 1970). «Old-Time Star Conrad Nagel Found Dead» [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]. The Dispatch (Lexington, North Carolina). p. 13. Retrieved 23 April 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Конрад Найджел [Архівовано 26 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті TCM Movie Database
|
