Контратенор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Основні вокальні діапазони
Жіночі
Чоловічі

Контратенор (контртенор) (латин. contratenor) — високий чоловічий альтовий голос, найвищий із чоловічих оперних голосів, діапазон E3 — E5.


Історичний аспект[ред. | ред. код]

Використовувався в церковній музиці 16-17 століть, співали переважно кастрати[джерело?].

В XX столітті у зв'язку з виникненням і популяризацією автентичного виконання музики епохи бароко, до числа голосів, які виконують колоратуру, додався і контратенор, який в такому випадку виконує чоловічі сопранові партії.

Відомі співаки[ред. | ред. код]

Серед найвідоміших контратенорів — Альфред Деллер, перший виконавець партії Оберона в опері Бріттена «Сон у літню ніч», Франко Фаджолі, Філіп Жарускі, Майкл Чанс, Баррі Гібб, Мітч Грассі («Pentatonix»), Рене Якобс, Якуб Юзеф Орлинський[ru].

Українські виконавці[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Контратенор

Джерела[ред. | ред. код]