Кореневі сервери DNS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзеркало сервера «K» в Amsterdam Internet Exchange

Кореневі сервери DNSDNS-сервери, що забезпечують роботу кореневої зони DNS в мережі Інтернет. Кореневі DNS-сервери відповідають на запити інших DNS-серверів в ході трансляції доменних імен в IP-адреси і дозволяють отримати список DNS-серверів для будь-якого домену верхнього рівня (TLD): RU, COM, NET, MUSEUM і ін.

Існує тринадцять кореневих серверів DNS, їх доменні імена мають вигляд letter.root-servers.org, де letter - літери від A до M [1]. Кожен кореневий сервер DNS (за винятком B. root) складається з безлічі хостів-реплік, розміщених в різних локаціях мережі Інтернет і мають одну IP-адресу. Маршрутизація запитів до реплік кореневих DNS-серверів здійснюється із застосуванням технології anycast. Таким чином досягається швидкий час відгуку і стабільна робота системи.

Кореневі DNS-сервери керуються дванадцятьма різними організаціями, які діють на підставі угод з корпорацією ICANN. В їх число входять університети, організації Міністерства Оборони США, некомерційні асоціації. Оператори кореневих DNS-серверів фінансово і юридично незалежні від ICANN і утворюють неформальну групу, метою якої є координація спільних дій та обмін операційною інформацією та досвідом.

Члени групи є також членами Консультаційної ради ICANN з управління кореневими серверами (Server System Root Advisory Committee, RSSAC), в завдання якого входить вироблення рекомендацій по управлінню кореневими серверами DNS та внесення різних змін в систему. Прийнято вважати, що подібна незалежність і різнорідність операторів кореневих DNS-серверів є основою технічної та політичної стабільності системи в цілому, виключаючи узурпацію керування якою-небудь із сторін[2].

Офіційна інформація про діючі кореневі DNS сервери публікується на сайті Асоціації операторів Кореневих DNS-серверів http://root-servers.org.

Кореневі сервери DNS
Ім'я хоста IP-адреси Керуюча організація:
a.root-servers.net 198.41.0.4, 2001:503:ba3e::2:30 VeriSign, Inc.
b.root-servers.net 192.228.79.201, 2001:500:84::b University of Southern California (ISI)
c.root-servers.net 192.33.4.12, 2001:500:2::c Cogent Communications
d.root-servers.net 199.7.91.13, 2001:500:2d::d University of Maryland
e.root-servers.net 192.203.230.10, 2001:500:a8::e NASA (Ames Research Center)
f.root-servers.net 192.5.5.241, 2001:500:2f::f Internet Systems Consortium, Inc.
g.root-servers.net 192.112.36.4, 2001:500:12::d0d US Department of Defense (NIC)
h.root-servers.net 198.97.190.53, 2001:500:1::53 US Army (Research Lab)
i.root-servers.net 192.36.148.17, 2001:7fe::53 Netnod
j.root-servers.net 192.58.128.30, 2001:503:c27::2:30 VeriSign, Inc.
k.root-servers.net 193.0.14.129, 2001:7fd::1 RIPE NCC
l.root-servers.net 199.7.83.42, 2001:500:9f::42 ICANN
m.root-servers.net 202.12.27.33, 2001:dc3::35 WIDE Project

В Україні розміщено 9 реплік кореневих серверів DNS[3]:

  • 2 F.root (Київ);
  • D.root(Київ);
  • L.root (Київ, Одеса, Харків);
  • I.root (Київ);
  • J.root (Київ);
  • E.root (Київ).
Географічне розподіл кореневих DNS-серверів (2006)

Функціонування кореневих DNS-серверів критично для функціонування мережі Інтернет в цілому, оскільки вони забезпечують перший крок у трансляції доменних імен в IP-адреси.

Спростування поширених помилок[4]:

  • За винятком незначної частки DNS-запитів, інтернет-трафік не проходить через кореневі сервери;
  • Не кожен DNS-запит обробляється кореневим сервером;
  • Кореневі сервери обслуговуються не добровольцями в якості хобі, а професіоналами, і добре фінансуються;
  • Жодна організація (комерційна або урядова) не контролює всю систему.

За різними оцінками, лише від 18 до 32 % дозволів доменних імен призводить до звернення безпосередньо до одного з кореневих серверів, інші запити використовують кешування DNS-записи про TLD NS.

Дивись також[ред. | ред. код]

  • Проект AS112
  • Альтернативні кореневі сервери DNS

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IANA — Root Servers. www.iana.org. Процитовано 2017-01-31. 
  2. А. Робачевский. .
  3. Root Server Technical Operations Assn. www.root-servers.org. 
  4. http://www.root-servers.org/presentations/rootops-gac-rio.pdf

Посилання[ред. | ред. код]