Кориліс бісмарцький
| Кориліс бісмарцький | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дві самиці бісмарцьких корилісів
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Loriculus tener Sclater, 1877 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кори́ліс бісмарцький[2] (Loriculus tener) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї. Раніше вважався підвидом золотолобого кориліса. однак був визнаний окремим видом[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 10 см. Забарвлення переважно зелене. На шиї яскраво-червона пляма. Дзьоб чорний, очі жовті. У самців нижня частина спини жовтувато-зелена, хвіст жовтий. У самиць щоки мають блакитнуватий відтінок. У молодих птахів плями на горлі відсутні, очі і дзьоб у них коричневі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бісмарцькі кориліси мешкають на островах Нова Британія і Нова Ірландія, а також на інших дрібних островах архіпелагу Бісмарка. Вони переважно живуть у вологих рівнинних тропічних лісах поблизу узбережжя. Зустрічаються на висоті до 200 м над рівнем моря. Уникають гірських тропічних лісів, хоча іноді трапляються на висоті до 500 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Бісмарцькі кориліси зустрічаються парами або зграйками по 4 птаха. Живляться плодами, квітками, бруньками, доповнюють свій раціон дрібними личинками. Гніздяться в дуплах. В кладці від 3 до 4 птахів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників. популяція бісмарцьких корилісів становить від 10 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Loriculus tener.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ N.J. Collar. Taxonomic notes on some insular Loriculus hanging-parrots. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 127 (2), ss. 97–107, 2007 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |