Нова Британія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нова Британія
англ. New Britain
ток-пісін Niu Briten

Карта
Географія
5°44′ пд. ш. 150°44′ сх. д. / 5.733° пд. ш. 150.733° сх. д. / -5.733; 150.733
Континент Океанія
Місцерозташування Тихий океан
Архіпелаг Бісмарка
Акваторія Новогвінейське море, Соломонове море
Група островів Архіпелаг Бісмарка
Площа 35 144,6  км² (38-ме місце)
Довжина 520 км
Ширина 146 км
Найвища точка Улавун, 2334 м (50-те місце)
Країна
Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея
Адм. одиниця Острови
Західна Нова Британія
Східна Нова Британія
Населення 513 926 (2011)
Відкрито 27 лютого 1700
Першовідкривач Вільям Дампір
Нова Британія. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
Нова Британія
Нова Британія
Нова Британія (Папуа Нова Гвінея)
Мапа

CMNS: Нова Британія у Вікісховищі

Нова Британія (англ. New Britain, застар. нім. Neupommern) — меланезійський острів у складі Папуа Нової Гвінеї. Є найбільшим островом архіпелагу Бісмарка, який до 1885 року називали Новобританським архіпелагом.

Географія

[ред. | ред. код]

Площа острова становить 36 520 км², на ньому проживає 513 000 людей. Його довжина становить 600 км, а максимальна ширина — 80 км. З 1966 року Нова Британія поділена на дві адміністративні одиниці — провінції Східна Нова Британія та Західна Нова Британія. Східна провінція за площею менша західної, але переважає її за кількістю жителів та значимістю.

Столицею Західної Нової Британії є місто Кімбе. Столицею Східної Нової Британії до виверження вулкана Тавурвур в 1994 році було місто Рабаул. Більшість його жителів утекли й осіли в місті Кокопо, що став згодом столицею, в тому числі завдяки своєму топологічно безпечнішому розташуванню.

Вздовж острова тягнеться розрізаний ущелинами гірський масив, найвищою точкою якого є вулкан Улавун (2334 м). Основна частина острова покрита тропічним лісом.

Протока Дампір відокремлює Нову Британію від острова Умбої, протоку Святого Георгія — від острова Нова Ірландія.

Населення

[ред. | ред. код]
Знімок Нової Британії з космосу

Найдавнішою етнічною групою Нової Британії є папуаси. Другими за хронологічної послідовності острів заселили поселенці з Меланезії. Найчисленнішою етнічною групою є народність толаї. Народність байнінг, що живе в гірських місцевостях, здобула деяку популярність завдяки своєму ритуальному «вогненному танцю» і прикрасам пеніса. Крім них, на острові проживають народи кіленге, сулка та лакалаї.

Історія

[ред. | ред. код]

Нову Британію лише 1700 року відкрив британський мореплавець Вільям Дампір. З 1885 по 1899 роки острів був у володінні Німецької Новогвінейської Компанії і називався Новою Померанією (Neupommern). З 1899 по 1914 острів був частиною колонії Німецька Нова Гвінея. У цю епоху на острові промислово вирощувалася бавовна. У 1914 році Нову Британію завоювали австралійські війська й після закінчення Першої світової війни Австралія керувала островом, отримавши на це мандат Ліги Націй.

Під час Другої світової війни острів був окупований військами Японської імперії, що виграли в 1942 році битву за Рабаул. Американцям вдалося висадитися на північному заході острова (Operation Dexterity), а також біля мису Меркус на південному заході. Проте, тодішня столиця Рабаул не була завойована до самого кінця війни та була передана американцям лише після загальної японської капітуляції.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]