Користувач:Aleksandrit/S/Михайло Боговитин-Шумбарський
Це тимчасова версія статті Михайло Боговитин-Шумбарський. |
Михайло Боговитин-Шумбарський | |
---|---|
Помер | 1563 |
Підданство | Велике князівство Литовське |
Місце проживання | Шумбар |
Титул | дворянин |
Рід | Боговитини |
Батько | Боговитин Петрович Шумбарський |
Мати | Зофія Андріївна Лозка |
Брати, сестри | Павло (Памфіло), Федора, Зофія, Раїна |
У шлюбі з | Ганна Олехнівна Борзобогата |
Діти |
Михайло (Миколай), Єва (Ганна) |
Михайло Боговитинович Боговитин-Шумбарський (пом. 1563) — землевласник у Кременецькому повіті Волинської землі та у Берестейській землі Великого князівства Литовського, дворянин. Представник роду Боговитинів, син Боговитина Петровича Шумбарського.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Михайло народився в родині Боговитина Петровича Шумбарського (кременецького городничого, войського, мостовничого, а згодом і судді[1]) та Зофії Андріївни Лозки (дочки підляського лісничого, а потім берестейського войського[1]). Мав брата Павла (Памфіла) та сестер Федору, Зофію і Раїну[2]. Уперше Михайло Боговитинович згадується в червні 1543 року у зв'язку з розглядом у містечку Шумбар скарги кременецьких євреїв на його підданих[3].
Маєтки[ред. | ред. код]
Маєтки Михайла Боговитина в Кременецькому повіті |
---|
• частина містечка Шумбар • село Горбівці • село Загайці • слобідка Радошівка • двірець Варшавка • 1⁄2 села Кордишів • 1⁄2 села Жолобки |
Після смерті батька його маєтки були поділені між Михайлом та Павлом[4]. Однак остаточного поділу брати, очевидно, не провели, оскільки пізніше ним займалося наступне покоління нащадків Боговитина Петровича[5]. У переліку нерухомості Михайла Боговитиновича в Кременецькому повіті в борговому листі 1563 року Степану Боговитину-Шумському, згадуються частина містечка Шумбар, села Горбівці й Загайці, слобідка Радошівка[ком. 1] та двірець без назви[4][5]. 1569 року в його спадщині згадується двірець Варшавка[4][5], а 1575 року — половина сіл Кордишів і Жолобки[5]. Резиденцією Михайла був замок Шумбар, що належав йому наполовину з Павлом[5].
Шлюб[ред. | ред. код]
1552 року Михайло Боговитинович видав у селі Красне під Луцьком у домі королівського митника Олехна Борзобогатого-Красенського лист, за яким за отримані за його дочкою Ганною, з якою вступав у шлюб, 400 кіп грошів готівкою та ще стільки різними речами записав їй на третині своєї половини замку й міста Шумбар і третині решти своїх маєтків на Волині й Берестейщині, які держав окремо від брата Павла, віно й привінок на 1600 кіп грошів[3]. Віновий запис Михайла Боговитина-Шумбарського нареченій Ганні Олехнівні Борзобогатянці-Красенській було внесено до луцьких гродських книг[6]. Серед гостей на весіллі були зокрема присутні обидва волинські владики, луцький Феодосій та володимирський Йосиф[7].
За наступним листом, складеним у селі Красне напередодні від'їзду 1557 року з віленським воєводою Миколаєм Радивилом «до земли Ифлянтское» на військову службу, у подяку за вірність та за позику грошей, «ласку и запоможенъе» тестя (на цей час уже луцького ключника, городничого й мостовничого і митника волинської комори), він записав дружині на двох третинах своїх володінь, до яких входили половина замку й міста Шумбар, села Горбівці й Загайці та половина берестейських маєтків, 2000 кіп литовських грошів із передачею цих володінь у її розпорядження[3].
Останні роки[ред. | ред. код]
Службову кар'єру Михайло Боговитинович завершив дворянином, з титулом якого фігурує на початку 1563 року в акті волочної поміри волості Кременецького замку[3]. Остання прижиттєва згадка про нього датується травнем 1563 роком, а в жовтні того ж року в маєтку вже господарювала його вдова Ганна Олехнівна[8][3].
Сім'я[ред. | ред. код]
- Батько: Боговитин Петрович Шумбарський, кременецький городничий, войський, мостовничий, а згодом і суддя[1][11].
- Матір: Зофія Андріївна Лозка, дочка підляського лісничого, а потім берестейського войського[1])[2]. Після смерті першого чоловіка вийшла заміж за князя Василя Михайловича Санґушка-Ковельського[2].
- Брати і сестри:
- Павло (Памфіло)
- Федора Боговитинівна, вийшла заміж за володимирського повітника Яна Богдановича Загорівського[2].
- Зофія Боговитинівна, вийшла заміж за луцького повітника Петра Михайловича Семашка[3].
- Раїна Боговитинівна, вийшла заміж за Юрія Матейовича Юндила, вихідця з литовського шляхетського роду[3].
- Дружина: Ганна Олехнівна Борзобогата, дочка Олехна Борзобогатого-Красенського, королівського митника з села Красне під Луцьком[3].
- Син: Михайло (Миколай) Боговитин-Шумбарський, був одружений тричі (з Євою Михайлівною Павлович, Ганною Янівною Ближинською та Марушою Дмитрівною Єрцовною)[12][13].
- Дочка: Єва (Ганна) Михайлівна, вийшла заміж за шляхтича Бартоша Лаща, а після його смерті за шляхтича Станіслава Тимінського[8][5].
Родовід[ред. | ред. код]
8. Боговитин | ||||||||||||||||
4. Петро Боговитинович | ||||||||||||||||
2. Боговитин Петрович Шумбарський | ||||||||||||||||
5. Євдокія | ||||||||||||||||
1. Михайло Боговитин-Шумбарський | ||||||||||||||||
3. Зофія Андріївна Лозка | ||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- Коментарі
- Примітки
- ↑ а б в г Собчук, 2004, с. 523.
- ↑ а б в г Собчук, 2014, с. 245.
- ↑ а б в г д е ж и Собчук, 2014, с. 246.
- ↑ а б в г Собчук, 2004, с. 528.
- ↑ а б в г д е Собчук, 2014, с. 247.
- ↑ Ворончук, 2014, с. 43.
- ↑ Левицький, 1994, с. 220.
- ↑ а б Собчук, 2004, с. 524.
- ↑ Собчук, 2004, с. 518.
- ↑ Собчук, 2014, с. 242.
- ↑ Собчук, 2014, с. 243-244.
- ↑ Собчук, 2004, с. 525.
- ↑ Собчук, 2014, с. 249.
Джерела[ред. | ред. код]
- Левицький О. І. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі: друга половина XV — перша половина XVI ст / Упоряд. і передм. О. В. Русиної. — Київ : Україна, 1994. — 352 с. — ISBN 5-319-01070-2.
- Собчук В. Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел : Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Крикун, Л. Рудницький, Н. Яковенко. — Київ–Львів, 2004. — Т. 1. — 854 с. — ISBN 966-02-32-33-0.
- Собчук В. Д. Від коріння до крони : Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст. — Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2014. — 508 с. — ISBN 978-617-515-132-7.
- Ворончук І. О. Населення Волині в XVI — першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники: Монографія / І. О. Ворончук. — Київ, 2012. — 712 с. — ISBN 978-966-02-6249-2.