Користувач:Juriy tyshkun/Aadhaar

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

/

Зразок картки Aadhaar

Aadhaar (англійська мова: Foundation )  Адхар (Аадхаар) — це унікальний 12-значний індивідуальний ідентифікаційний номер виданий урядом Індії, який може отримати резидент Індії на основі біометричних (включаючи фото, відбитки пальців та рогівки ока)[1][2], та демографічних даних (ім'я, телефон, адреса, стать, дата і місце народження[3].). Картка Адахар є підтвердженням (доказом) проживання в Індії, але не надає жодних прав на постійне місце проживання в країні.[4]

Картка Аадхаар є посвідчення особи та її адреси в Індії, але не доказом громадянства. Будь-яка особа, якщо вона мешкає в Індії, безкоштовно може зареєструватися в UIDAI для отримання Аадхаар. Це рандомізований номер, який не ґрунтується на класифікації будь-якої касти, віросповідання, релігії та географічної зони тощо.

У червні 2017 року [[Міністерство внутрішніх справ (Індія)] Міністерство внутрішніх справ]] з'ясувало, що Адахар недійсний як ідентифікаційний документ для індійців, які подорожують до Непалу та Бутану.[5]

З 2018 року програма Aadhaar є єдиним державним цифровим ідентифікаційним проектом Індії, який не покладається на реєстрацію громадян.

Дані збираються і керуються «Унікальним (уніфікованим) орган ідентифікації Індії» (Bharatiya P.P.).(UIDAI), органом влади, створеним у січні 2009 року урядом Індії під юрисдикцією Міністерство електроніки та інформаційних технологій відповідно до положень Aadhaar Act 2016 (Про (цільове надання фінансових та інших субсидій, пільг та послуг)).[6]

Історія[ред. | ред. код]

Проект запущений у вересні 2010 року, за допомогою Safran і NEC.[1] · [2]

У квітні 2013 року в системі були зареєстровані 310 мільйонів чоловік.[2].

У 2014 році проект нараховував 650 мільйонів людей, вартістю його підтримання сягала 400 мільйонів доларів.[1] · [7].

У січні 2016 року, в рамках проекту охоплено 960 мільйонів чоловік.[8].

Станом на липень 2017 р. в Індії було більше 1,163 млрд жителів які мали свій номер Адхар,[9], що еквівалентно 90 % населення країни.

Станом на квітень 2018 року було згенеровано понад 1200 000 000 номерів Адхар.[10].

До прийняття Закону, UIDAI функціонував з 28 січня 2009 року у складі офісу Комісії з планування (зараз NITI Aayog). 3   березня 2016 року в парламент було внесено money bill законопроект про підтримки Адхар.[11] 11 березня 2016 року закон про цільове надання фінансових та інших субсидій, пільг та послуг (Aadhaar (Targeted Delivery of Financial and other Subsidies, benefits and services) Act, 2016) прийнятий у Lok Sabha.

Незважаючи на оскарження функціонування системи Адхар в суді [23], центральний уряд підштовхнув громадян до прив'язати свої номер Адхар до безлічі послуг, включаючи мобільні SIM-картки, банківські рахунки, Фонду допомоги працівникам та великої кількості схем забезпечення добробуту, включаючи й Національний Закон про гарантії зайнятості на селі імені Махатми Ганді, систему публічного розподілу та пенсії за віком. Останні повідомлення вказують, що пацієнти з ВІЛ в Індії змушені припинити лікування, боячись крадіжок ідентичності, оскільки доступ до лікування став залежним від наявності в них картки Адхар. На думку деяких аналітиків, уряд Індії має намір в майбутньому всі банківські рахунки в країні пов'язати із ідентифікаційними номерами Аадхаар.

Aadhaar як цифрова ідентичність[ред. | ред. код]

Фактично, номер Аадхаара є цифрову ідентичністю людини. Документ завжди міститься у форматі PDF, QR-код з даними у форматі XML і дозволяє розповсюджувати численні інші дані, такі як Iris-Scan с, відбитки пальців та фотографії. Це може бути використано, наприклад, для багатофакторної аутентифікації.

Проблеми збереження даних висвітлила журналіст Рахна Хайра яка за 500 рупій придбала доступ до бази Адхар. Це спровокувало скандал щодо конфіденційності бази. Хайра після цього було пред'явлене звинувачення у шахрайстві.[12]

Область охоплення[ред. | ред. код]

Aadhaar — це найбільша на планеті біометрична ідентифікаційна система[13]. Головний економіст Світового банку Пол Ромер описав Aadhaar як «найсучаснішу програму ідентифікації в світі».[14].

Наступні дані засновані на «Державному звіті про насиченість»[15]. Відсотки базуються на передбачуваній кількості населення шататів Індії.

Ранг Штат Населення AADHAAR-Accounts % охоплення населення програмою
INDIEN 1,2782298×10^9 1,162041325×10^9 91 %
1 Delhi 17 720 573 21 479 439 121 %
2 Haryana 26 816 977 28 007 365 104 %
3 Telangana 37 253 813 38 237 092 103 %
4 Punjab 29 303 888 30 159 891 103 %
5 Himachal Pradesh 7 252 406 7 494 280 103 %
6 Chandigarh 1 115 584 1 152 420 103 %
7 Lakshadweep 68 149 69 517 102 %
8 Goa 1 541 892 1 578 121 102 %
9 Kerala 35 315 493 35 591 640 101 %
10 Dadra & Nagar Haveli 362 649 364 560 101 %
11 Uttarakhand 10 700 897 10 702 135 100 %
12 Puducherry 1 316 320 1 301 836 99 %
13 A & N Islands 401 882 397 365 99 %
14 Jharkhand 34 869 720 34 364 493 99 %
15 Chhattisgarh 27 014 896 26 577 971 98 %
16 Andhra Pradesh 52 229 924 51 045 447 98 %
17 Madhya Pradesh 76 789 374 73 506 231 96 %
18 Gujarat 62 100 000 59 370 087 96 %
19 Maharashtra 118 861 427 112 880 753 95 %
20 Tripura 3 882 999 3 677 735 95 %
21 Karnataka 64 660 412 61 358 420 95 %
22 Sikkim 642 776 599 620 93 %
23 Tamil Nadu 76 304 287 70 811 070 93 %
24 West Bengal 96 622 186 89 880 278 93 %
25 Odisha 44 369 413 40 549 662 91 %
26 Rajasthan 72 583 213 65 226 218 90 %
27 Uttar Pradesh 211 105 381 185 446 237 88 %
28 Bihar 109 798 353 93 063 492 85 %
29 Daman & Diu 256 937 211 187 82 %
30 Manipur 2 878 911 2 161 895 75 %
31 Arunachal Pradesh 1 462 443 1 024 769 70 %
32 Mizoram 1 154 010 804 972 70 %
33 Jammu Kashmir 13 273 505 9 136 975 69 %
34 Nagaland 2 094 963 1 189 796 57 %
35 Meghalaya 3 135 150 317 143 10 %
36 Assam 32 968 997 2 291 348 7 %

Витрати на Адхар[ред. | ред. код]

Від початку втілення проекту в 2009 році, уряд Індії витратив майже 2 млрд. Євро податкових надходжень на Адхар (87,939 млрд. [Індійська рупія | INR] станом на 31 березня 2017 року).[16]

Expenditure by UIDAI (by year)[16]
Haushaltsjahr Ausgaben
2009–10 262 Mio INR
2010–11 2.684 Mrd INR
2011–12 11.875 Mrd INR
2012–13 13.387 Mrd INR
2013–14 15.444 Mrd INR
2014–15 16.153 Mrd INR
2015–16 16.791 Mrd INR
2016–17 11.328 Mrd INR
Total 87.939 Mrd INR

Техніка[ред. | ред. код]

Французька група Idemia є постачальником біометричних датчиків відбитків пальців та рогівки ока.[17]

Картка Aadhaar[ред. | ред. код]

Картка Aadhaar — документ формату А4 (часто називається «Адахаар»).[18] auf glänzendem Papier, oder auch als PDF.

Верхня частина:

  1. 'Унікальний орган ідентифікації Індії, уряд Індії' (на офіційній та англійській мовах)

№ ідентифікаційного номера

  1. Ім'я власника картки
  2. Ім'я батька чи чоловіка
  3. Адреса
  4. Номер телефону
  5. Електронний підпис
  6. QR-код
  7. Дата створення та дата завантаження
  8. Адахаар номер члена
  9. Герб Індійської Республіки та логотип AADHAAR
  10. Загальна інформація про AADHAAR
  11. Текст:
  12. * Адахар — це доказ ідентичності, а не громадянства (Aadhaar is a proof of identity, not of citizenship).
  13. * Для встановлення ідентичності, автентифікації в Інтернеті (To establish identity, authenticate online).
  14. * Це електронні листи (This is electronically generated letter).

Адахар дійсний у всій країні (Aadhaar is valid throughout the country).

  1. * Адахар хоче бути корисним у державних та недержавних службах у майбутньому (Aadhaar will be helpful in availing Government and Non-Government services in future).

Нижня частина:

  1. Уряд Індії (на офіційній та англійській мовах)
  2. Фото
  3. Повне ім'я
  4. Дата народження
  5. Гендер
  6. QR-код

№ ідентифікаційного номера

  1. Адахаар номер членства
  2. Унікальний орган ідентифікації Індії
  3. Ім'я батька чи чоловіка
  4. Адреса

QR-код містить витяг даних у форматі XML англійською мовою.

  1. Адахаар номер членства
  2. Повне ім'я
  3. Гендер
  4. Рік народження
  5. Ім'я батька чи чоловіка
  6. Адреса
  7. Повна дата народження

Сфера застосування картки Aadhar[ред. | ред. код]

  1. оформлення Паспорта.
  2. відкрити Джанхан Хана для отримання субсидії № LPG
  3. отримання знижки при купівлі квитка на поїзд
  4. участь в іспитах (наприклад, для IIT JEE
  5. оформлення дітей у дитячий садок
  6. отримання сертифікату цифрового життя (сертифікат життя)
  7. реєстрація майна
  8. [Стипендія] надається тільки студентам тільки через банківську картку з Аадхаара
  9. купівля SIM-карта
  10. сплата податку на прибуток

Проблеми, конфлікти і суперечності пов'язані із Адхар[ред. | ред. код]

Верховний суд Індії прийняв з приводу Адхар ряду рішень. 23 вересня 2013 року Верховний Суд видав тимчасове рішення, згідно з яким «ніхто не повинен страждати через те, що не отримав Адхар», зазначивши що отримання цієї картки є добровільним, а не обов'язковим. Суд також обмежив сферу застосування програми та підтвердив добровільний характер ідентифікаційного номера в інших рішеннях. 24 Серпня 2017 р. Верховний суд Індії виніс вирішальний вирок, який підтверджує право на приватність як основне право громадянина.

Конституційна секція Верховного суду Індії розглядала справи про різні аспекти функціонування Адхар з огляну на недоторканість приватного життя, правовий нагляд та позбавлення громадян соціальних пільг (їх виключення із відповідних програм). 9 січня 2017 р. Сенат п'яти суддів Конституції Верховного суду Індії залишив свій вирок про тимчасове позови, яке вимагали клопотання про продовження терміну подання Адахи на обов'язкові для всіх, від банківських рахунків, до мобільних послуг. Суд повідомив, що остаточне слухання щодо продовження строків пов'язування Адхар розпочнеться 17 січня 2018 року. [19]

Захисники громадянських свобод в Індії, такі як Форум громадян для громадянських свобод та Індійський форум соціальних дій (INSAF), також виступають проти проекту Адхар через його загрози для права на приватність людини.

У січні 2018 року, індійська газета розслідувань «The Tribune» (Трибуна), показуала, що система дуже чутлива до корупції[19] через її технічну структуру та відсутність чітких управління та контролю. За 500 рупій (трохи більше 6 євро), можна купити цифрову ідентичність, окрім надання доступу до звичайних послуг громадян, можна переглядати всю інформацію про майже один мільярд індійських громадян. Після цього інциденту, багато діячів країни закликали до закриття програми, як неконституційної[20], яка загрожує конфіденційності громадян.

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в En Inde, la biométrie au service de la lutte contre la corruption, Célia Mercier, Libération, 10 août 2014
  2. ↑ а б в L'Inde en route vers la révolution biométrique, Le Temps, 7 avril 2013
  3. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Time не вказано текст
  4. ↑ Aadhaar Card not proof of citizenship: Calcutta HC. Процитовано 4 March 2017.
  5. ↑ Aadhaar not valid for Indians travelling to Nepal, Bhutan: Home Ministry. Процитовано 25 червня 2017.
  6. ↑ [https: //uidai.gov.in/about-uidai/about-uidai.html Про UIDAI]. UIDAI. Процитовано 25 липня 2017.
  7. ↑ L'Inde poursuit son projet de carte d'identité numérique universelle, Tirthankar Chanda, RFI, 26 août 2014
  8. ↑ Morpho passe l'identité au crible de la biométrie, Marion Kindermans, Les Échos, 20 janvier 2016
  9. ↑ https://portal.uidai.gov.in/uidwebportal/dashboard.do
  10. ↑ https://uidai.gov.in/aadhaar_dashboard/india.php
  11. ↑ Шаблон:Цитувати news
  12. ↑ https://www.heise.de/newsticker/meldung/Indien-Leak-aus-staatlicher-Datenbank-Ermittlungen-gegen-Journalisten-3936106.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |autor= (можливо, |author=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  13. ↑ http://timesofindia.indiatimes.com/india/Aadhaar-worlds-largest-biometric-ID-system/articleshow/47063516.cms
  14. ↑ [http: //www.daijiworld.com/news/newsDisplay.aspx? NewsID = 442948 'Adhaar' most sophisticated ID programme in the world : World Bank]. Daiji World. Процитовано 17 March 2017.
  15. ↑ Public Data Portal State Wise Saturation. UIDAI. Процитовано 4. März 2017.
  16. ↑ а б UIDAI Finance and Budge Section. UIDAI. Процитовано 6. Juni 2017.
  17. ↑ Site officiel Idemia — Aadhaar: une identité pour tous
  18. ↑ The Aadhaar system of biometric identification has inspired important debates. Let's look at these debates and try to provide some clarity. www.sharone-microfinance.com (амер.). Процитовано 21 червня 2017.
  19. ↑ Rachna Khaira, The Tribune " Rs 500, 10 minutes, and you have access to billion Aadhaar details ", janvier 2018, tribuneindia.com
  20. ↑ Aadhaar Hearing: Everything About The Programme Is Unconstitutional, Says Shyam Divan (anglais) . bloombergquint.com. 17 janvier 2018. Процитовано 11 avril 2018.

Підтримка Aadhaar[ред. | ред. код]

Критичні погляди на Aadhaar[ред. | ред. код]

Інше[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Juriy tyshkun/Aadhaar

Шаблон:Indian Identity Documents Шаблон:National identification numbers

National identity cards in країн Азії
Незалежні держави
Азербайджан • Афганістан • Бангладеш • Бахрейн • Бруней • Бутан • Вірменія • В'єтнам • Грузія² • Єгипет¹ • Ємен • Ізраїль • Індія • Індонезія • Ірак • Іран • Йорданія • Казахстан² • Камбоджа • Катар • Кіпр • Киргизстан • КНР • КНДР • Корея • Кувейт • Лаос • Ліван • Малайзія • Мальдіви • Монголія • М'янма • Непал • ОАЕ • Оман • Пакистан • Росія² • Саудівська Аравія • Сінгапур • Сирія  • Східний Тимор • Таджикистан • Таїланд • Туркменістан • Туреччина² • Узбекистан • Філіппіни • Шрі-Ланка • Японія
Невизнані і частково
визнані держави
¹ Переважно в Африці      ² Частково в Європі      ³ Визнана хоча б однією державою-членом ООН

Шаблон:Government Schemes in India

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Juriy_tyshkun/Aadhaar&oldid=38730722