Користувач:KHMELNYTSKYIA/Чернетка/19

Кирило II Контаріс (грец. Κύριλλος Β΄ Κονταρής, болг. Кирил II Кондарис; XVI ст., Верія — 24 червня 1640, Туніс) — константинопольський патріарх у жовтні 1633, 1635-1636 та 1638-1639 роках.

Народився в середині XVI століття у Верії, що в грецькій Македонії. Здобув добру богословську освіту в єзуїтській колегії в Галаті й надалі залишався прихильним до римо-католицької церкви. Близько 1618 року обійняв митрополичу кафедру у рідному місті. 1621 року Контаріс був зміщений зі згаданої посади, опинився у в'язниці, а на кафедру поставили священника Тимофія Берського. Утім, вже невдовзі Кирило вийшов на волю й повернув собі місце митрополита.

На початку 30-их років XVII століття Кирило Контаріс долучився до супротивників патріарха Кирила Лукаріса, якого вважали близьким до кальвінізму. Після того, як Лукаріс вчетверте покинув вселенський престол, в жовтні 1633 року на зібранні низки митрополитів Контаріса обрали константинопольським патріархом. Його перше правління протривало з 5 по 11 жовтня: не зумівши оплатити грошову суму, обіцяну Високій Порті в обмін на обрання, османський уряд змістив архієрея й зіслав — разом зі своїм союзником, амасійським митрополитом Захарією — на острів Тенедос. Захарія невдовзі помер, а Кирило виклопотав у Лукаріса право повернутися на кафедру у Верії, хоча й залишився його впертим противником.

В березні 1635 року Кирило Контаріс за підтримки дипломатів з католицьких держав, зокрема австрійського посланця, домігся скинення Лукаріса (вп'яте) й обійняв патріарший престол. Його друге правління протривало з 15 березня 1635 по липень 26 липня 1636 року. За цей час він надав статусу ставропігії низці монастирів. Була утворена «економічна епітропія» у складі 7 осіб, покликана займатися збором та обліком грошових внесків, їхнім розподілом на потреби церкви та на сплату боргів. При патріархові сформували комісію з 4-их архієреїв-адміністраторів, наділених винятковими повноваженнями розглядати справи щодо призначення, переміщення та усунення митрополитів, екзархів й звичайних кліриків із займаних посад.

Зрештою, прихильники Лукаріса змістили Кирила Контаріса з кафедри й зіслали на Родос. Поки останній перебував в ув'язненні, Константинопольську церкву попервах очолював Неофіт III, а відтак сам Кирило I. У лютому-березні 1637 року

Джерела

• Луховицкий Л.В. Кирилл II // Православная Энциклопедия. — 2018. — Т. 34. — С. 559-560.
• Соколов И.И. Кирилл II Контарис // Православная богословская энциклопедия. — 1909. — Т. 10. — С. 354-356.