Користувач:Oleksandr Chemist/Військова історія України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Військова історія України

Війни на за участю України та на історичній території України (війни, окремі воєнні кампанії, операції).[ред. | ред. код]

    1. Вітчизняна війна України проти російської окупації (2014 - 2016) (триває) (АТО)
    2. Період від проголошення Незалежності до ВВУ (1991-2014 рр.)
      1. Українські миротворці в Югославії
    3. Період після Другої світової війни (1946-1991)
    4. Друга світова війна 1939 - 1945 (?)

Застосування збройних сил та українських збройних формувань у локальних війнах, збройних конфліктах, антитерористичних та миротворчих операціях.[ред. | ред. код]

    1. Війна в Іраку
      1. Українська миротворча місія в Іраку  — участь підрозділів збройних сил України в Іракській Війні в складі коаліційних військ під проводом США з 11 серпня 2003 року по 9 грудня 2008 року.

Історія військових спецслужб, інших силових структур, проведені спецоперації.[ред. | ред. код]

Участь українських добровольців, учасників ПВК у локальних війнах, збройних конфліктах.[ред. | ред. код]

    1. Югославські війни
      1. Війна Словенії за незалежність (1991) (Десятиденна війна)
      2. Війна Хорватії за незалежність (1991—1995)
        1. У битві за Вуковар загинуло від 2 900 до 3 600 осіб. Серед хорватів була велика кількість людей різних національностей, в тому числі і українців, які під час сербо-хорватського конфлікту підтримали саме хорватів.
      3. Боснійська війна
      4. Конфлікт у Південній Сербії (2000-2001)
      5. Конфлікт у Македонії (2001)
    2. Війни у колишньому СРСР
      1. Карабаський конфлікт (1987-1994)
        • Украинские националисты УНАО-УНСО признали, что воевали на стороне Азербайджана в Карабахе[1]
        • "БІйці добровольчих підрозділів УНСО були не просто сторонніми спостерігачами, а активними учасниками тих буремних подій, які, як і сьогоднішня війна в Україні, були розв'язані Росією"[2]
      2. Литва (1991)
        • Тима Юрій у 1991 захищав литовський парламент[3]
      3. Придністровський конфлікт (1992)
      4. Війна в Абхазії (1992—1993)
        1. 19 липня 1993 року силами українського добровольчого підрозділу УНСО, штурмом було взято селище Шрома (Абхазія).[4]
      5. 1-а Чеченська війна (1994-1996)
      6. 2-а Чеченська війна (1999-2007)
      7. Російсько-грузинська війна (2008)
    3. Африка
      1. Сьерра Леоне (1999)
        1. "Ukrainian mercenaries have been fighting with the rebels" (Українські найманці воювали на боці повстанців.)[5]
      2. Конго (1997)
        1. Russian-made helicopter gunships piloted by Ukrainian mercenaries[6]

Втрати[ред. | ред. код]

Історія інформаційної та психологічної боротьби.[ред. | ред. код]

Військові аспекти зовнішньополітичної діяльності та міжнародного військового співробітництва.[ред. | ред. код]

Діяльність (у військовій сфері) державних органів влади, політичних партій, громадсько-суспільних рухів та військово-патріотичних організацій.[ред. | ред. код]

    1. Добровольчі батальйони
    2. Громадські організації
    3. Загони територіальної оборони

== Досвід будівництва та комплектування збройних сил України

    1. Бойова, організаційна і мобілізаційна підготовка
    2. Військове управління
    3. Забезпечення воєнних (бойових) дій та бойового застосування збройних сил, їх видів і родів військ, інших силових структур.
    4. Організація військової освіти та підготовки військових кадрів

Розвиток законів, закономірностей, принципів, форм і способів збройної боротьби — воєнної стратегії, оперативного мистецтва і тактики.[ред. | ред. код]

Розвиток озброєнь, військової техніки, воєнної економіки, тилового, матеріального і технічного забезпечення, оборонно-промислового комплексу, конверсії і реконверсії, фортифікації і оборонного будівництва, структурної організації збройних формувань, армії і флоту, військових органів та установ, військових навчальних закладів.[ред. | ред. код]

Розвиток воєнних доктрин, напрямків геополітичної стратегії, концепцій міжнародної та національної безпеки.[ред. | ред. код]

Видатні історичні діячі, військова біографістика.[ред. | ред. код]

Воєнна археологія, військово-музейна справа, військова преса і журналістика, воєнна статистика, воєнна історіографія і джерелознавство, воєнна мемуаристика, військова геральдика, уніформістика, емблематика і вексилогія.[ред. | ред. код]

Організація морально-психологічного та інформаційно-пропагандистського забезпечення військ (сил), воєнно-соціальної, виховної, культурно-просвітницької роботи, гуманітарної підготовки, роботи про зміцненню військової дисципліни, організації дозвілля військовослужбовців, патріотичного виховання на військових традиціях, духовного виховання, соціального та правового захисту військовослужбовців, шефських зв'язків збройних сил з громадськістю.[ред. | ред. код]

Посилання:[ред. | ред. код]

  1. ↑ LLC, Helix Consulting. Украинские националисты УНАО-УНСО признали, что воевали на стороне Азербайджана в Карабахе. www.panorama.am. Процитовано 31 січня 2016.
  2. ↑ Кавказські паралелі України. УНА-УНСО. Процитовано 31 січня 2016.
  3. ↑ Тима Юрій Казимирович УНА-УНСО :: статті. www.unaunso.org. Процитовано 31 січня 2016.
  4. ↑ Присвячується десятій річниці штурму с. Шрома :: УНА-УНСО. una-unso.info. Процитовано 31 січня 2016.
  5. ↑ Sierra Leone: The Main Players 5/12/99. www.africa.upenn.edu. Процитовано 31 січня 2016.
  6. ↑ French, Howard W. (16 жовтня 1997). Rebels, Backed by Angola, Take Brazzaville and Oil Port. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 31 січня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Oleksandr_Chemist/Військова_історія_України&oldid=30532853