Користувач:Riwnodennyk/Койпішівка

Койпішівка (укр-драг. Којпішівка‚ біл. Койпішаўка‚ біл-койп. Којпішаўка) - сучасний мовний проєкт білоруського кириличного правопису. Автором є Антін Койпіш, що 9 березня 2007 року запронував у своєму блодзі LiveJournal новий варіянт ортографії білоруської мови. Поштовхом до її створення було ознайомлення з одним з історичних варіантів українського правопису - Драгоманівки, яку було створено ще в 19-му столітті.

Різниця між Тарашкевицею й Койпішівкою

1. Замість літери "й" вживається "j".
2. Замість літери "э" вживається "е".
3. Замість "і" не після приголосних "јі".
   1. а) на початку слова та після голосних чи апострофу замість "я" - "jа", "ё" - "jо", "е" - "jе", "ю" - "jу".
   2. б) після приголосних замість "я" - "ьа", "ё" - "ьо", "е" - "је", "ю" - "ьу".

Оригінал першого повідомлення Койпішівкою

Јак вьадома, у сьвьатоје бьеларускаје мовье јснује амаль поўнаја свабода пісьмьенства - хтосьці піша тарашкьевіцај, хтосьці наркамаўкај. Хтосьці кірылкај, хтосьці лацінкај. Хтосьці зьмьаньаје не, без на ня, бяз пьерад націскам, хтосьці - нье. І гэтак дальеј, можна даволі доўга пьералічваць...
Нават арабіца ў нас јосьць.
Вось гльадзьеў ја на ўсьо гэта ј даўно адчуваў, што чагосьці нье хапаје - і вось нарешцье зразумьеў чаго - фанетычнага пісьма нам дльа поўнага шчасьцьа нье хапаје. Даречы, у ўкрајінцаў јосьць фанетычнаја пісьмо. Драгоманіўкај клічацца.
Карацьеј кажучы, мој прајект фанетычнага пісьма:
На высновье тарашкьевіцы буду будаваць. Літару э замьенім на е. Ну проста дзьельа прыгажосьці, бо літары e (је) у фанетычным пісьмье, зразумьела, быць нье павінна; увогулье замьест літар е, ё, ю, я тады б ньаблага было б пісаць - ье, ьо, ьу, ьа ці jе, jо, jу, jа - у зальежнасьці ад фанетычнага сенсу літар. Замьест й ставіцьмьем j. Даречы, гета вырашыла б ньесыметрычнасьць сьвьатоје бьеларускаје мовы ў тым пльанье, што й у нас јосьць, а и ньама... Ну шче пішам замьест i нье пасьльа зычных ji, калі јано так вымаўльајецца. Напрыклад: јіх, крајіна.
і ўсьо. У астатнім тарашкьевіца й гетак фанетычна, наколькі гета магчыма.
Атрымоўвајецца альфабет з 29 літар:
Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Жж Зз Іі Јј Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Ўў Фф Хх Цц Чч Шш Ыы Ьь

Переклад українскою (Драгоманівка)

Јак відомо, у свьатіј білоруськіј мові існује мајже повна свобода писемности - хтось пише тарашкевицеју, хтось наркамівкоју. Хтось кирилицеју, хтось литинкоју. Хтось зміньује „не”, „без” на „ня”, „бяз” перед наголосом, хтось - ні. І так далі, можна довго перелічувати...
Навіть арабицьа в нас је.
Ось дививсьа ја на це все ј давно відчував, шчо чогось не вистачаје - і ось нарешті зрозумів чого - фонетичного письма нам дльа повного шчастьа не вистачаје. Доречі, у вкрајінців је фонетичне письмо. Драгоманівка називајетцьа.
Коротше кажучи, міј пројект фонетичного правопису:
На основі тарашкевиці будуватиму. Літеру „э” змінимо на „е”. Ну просто дльа краси, бо літери „e” (је) у фонетичному правописі, зрозуміло, не маје бути; узагалі замість літер „е”, „ё”, „ю”, „я” тоді би непогано було би писати - „ье”, „ьо”, „ьу”, „ьа” чи „jе”, „jо”, „jу”, „jа” - у залежности від фонетичного сенсу літер. Замість „й” ставитимо „j”. Доречі, це би вирішило несиметричність свьатојі білоруськојі мови у тому пльані, шчо „й” у нас је, а „и” нема... Ну шче пишемо замість „i” не післьа приголосних „ji”, коли воно так вимовльајетцьа. Наприклад: јіх, крајіна.
і все. В иншому тарашкевицьа ј так фонетична, наскільки це можливо.
Мајемо абетку з 29 літер:
Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Жж Зз Іі Јј Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Ўў Фф Хх Цц Чч Шш Ыы Ьь

Переклад українскою (офіційний правопис)

Як відомо, у святій білоруській мові існує майже повна свобода писемності - хтось пише тарашкевицею, хтось наркомівкою. Хтось кирилицею, хтось литинкою. Хтось змінює „не”, „без” на „ня”, „бяз” перед наголосом, хтось - ні. І так далі, можнва довго перелічувати...
Навіть арабиця в нас є.
Ось дивився я на це все й давно відчував, що чогось не вистачає - і ось нарешті зрозумів чого - фонетичного письма нам для повного щастя не вистачає. Доречі, у вкраїнців є фонетичне письмо. Драгоманівка називаєтся.
Коротше кажучи, мій проект фонетичного правопису:
На основі тарашкевиці будуватиму. Літеру „э” змінимо на „е”. Ну просто для краси, бо літери „e” (је) у фонетичному правописі, зрозуміло, не має бути; узагалі замість літер „е”, „ё”, „ю”, „я” тоді би непогано було би писати - „ье”, „ьо”, „ьу”, „ьа” чи „jе”, „jо”, „jу”, „jа” - у залежності від фонетичного сенсу літер. Замість „й” ставитимо „j”. Доречі, це би вирішило несиметричність святої білоруської мови у тому плані, що „й” у нас є, а „и” нема... Ну ще пишемо замість „i” не після приголосних „ji”, коли воно так вимовльається. Наприклад: јіх, крајіна.
і все. В иншому тарашкевиця й так фонетична, наскільки це можливо.
Маємо абетку з 29 літер:
Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Жж Зз Іі Јј Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Ўў Фф Хх Цц Чч Шш Ыы Ьь

Приклади текстів Койпішівкою

Пагоньа

Толькі ў серцы трывожным пачуjу
За краjіну радзімуjу жах,
Ўспомньу воструjу браму сьвьатуjу
І ваjакаў на грозных каньах.

Ў бьелай пьенье праносьацца коні,
Рвуцца, мкнуцца і цьажка хрыпьаць.
Старадаўньай крывіцкай пагоні
Нье разьбіць, нье спыніць, нье стрымаць!

У бьазьмьернуjу даль вы льаціцье,
А за вамі, прад вамі - гады.
Вы за кім у пагоньу сьпьашыцье,
Дзье шльахі вашы јдуць і куды.

Мо jаны, Бьеларусь, паньасьлісьа
За тваjімі дзьацьмі наўздагон,
Што забылі цьабье, адраклісьа,
Прадалі і аддалі ў палон!

Біцье ў серцы jіх, біцье мьачамі,
Нье даваjцье чужынцамі быць!
Хай пачуjуць, jак серца начамі
Аб радзімаj старонцы баліць.

Маці Роднаjа, Маці-Краjіна,
Нье усьцішыцца гэтакі боль.
Ты прабач, ты прыjмі сваjго сына,
За цьабье jаму ўмьерці дазволь!

Ўсьо льатуць і льатуць тыjа коні,
Сребнаj збруjаj дальока грымьаць.
Старадаўньаj крывіцкаj пагоні
Нье разьбіць, нье спыніць, нье стрымаць!

Максім Багдановіч

Заjграj, заjграj, хлопча малы...

Заjграj, заjграj, хлопча малы,
І ў скрыпачку, і ў цымбалы,
А jа заjграjу ў дуду,
Бо ў Крошынье жыць ньа буду.

Бо ў Крошынье пан сьардзіты,
Бацька кіjамі забіты,
Маці тужыць, сьастра плача:
«Дзье ж ты поjдзьеш, ньебарача?..»

Дзье ж паjду jа? Мілы Божа!
Паjду ў сьвьет, у бьездарожжа,
У ваўкалака абьарнусьа,
З шчасьцьем на вас азірнусьа.

Будзь здарова, маці міла!
Каб мьаянье ты нье радзіла,
Каб мьанье ты нье карміла,
Шчасьліўшаjа ты бы была!

Каб jа каршуном радзіўсьа,
Ја бы бьез паноў абыўсьа:
У паншчыну б нье пагналі,
У рекруты б нье забралі
І ў маскалі нье аддалі.

Мне пастушком вьек ньа быці,
А ў маскальах трудна жыці,
Ды jа і расьці баjусьа,
Дзье ж jа, бьедны, абьарнусьа?

Оj, кажанье, кажанье!
Чаму ж ньа сьеў ты на мьанье?
Каб jа большы нье падрос
Ды ад бацькавых кальос.

Паўльук Багрым

Див. також

• Білоруська абетка

Корисні посилання

• Про Койпішівку від автора і обговорення правопису
• Безкоштовна офіційна комп’ютерна програма для редагування розкладки клявіятури
• Блоґ Антона Койпіша