Драгоманівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Драгома́нівка — правопис, що поширювався в Україні в кінці XIX століття. Одним з головних авторів драгоманівки в кінці 70-х років того ж століття був Михайло Драгоманов. Через це правопис і отримав таку назву.

Загальний опис[ред.ред. код]

Драгоманівка ґрунтується на фонемічному принципі і кожна літера позначає лише один звук. Драгоманівка проста у використанні та легко й швидко запам'ятовується. Головні розбіжності між сучасним правописом та драгоманівкою можна звести до кількох пунктів:

  1. Замість літери й вживається ј.
  2. Замість щ використовується шч.
    1. а) на початку слова та після голосних чи апострофу замість я — ја, є — је, ю — ју, ї — јі.
    2. б) після приголосних замість я — ьа, є — ье, ю — ьу.
  3. Дієслова з ‑ться драгоманівкою були записані ‑тцьа.

Історія[ред.ред. код]

Кардинальні зміни в українському правописі підготувала київська група культурних діячів, до якої входив і знаний громадсько-політичний діяч М. Драгоманов. Вони полягали в подальшій фонетизації правопису за принципом «один звук — одна буква». З огляду на це з алфавіту усунено букви ї, я, є, ю, ъ та щ. Вилучено кириличну й, замість якої введено латинську літеру j (очевидно, за зразком сербської орфографії), щоб за її допомогою передавати йотацію голосних, тобто писати јасла «ясла» тощо. М'якість приголосних передавано за допомогою букви ь: синьа «синя». М. Драгоманов, котрий 1876 р. емігрував до Швейцарії, у своїх виданнях використовував зазначену орфографію, яку згодом названо драгоманівкою. Її частково використовувано у Галичині в друкованих органах тих суспільних сил, які були прихильниками його політичних ідей. На території України, окупованої Російською імперією, де український правопис було заборонено, драгоманівка не мала жодного поширення. Та й теоретичне її обґрунтування ніколи не було опубліковане.

Приклади[ред.ред. код]

Українська двадцятигривнева банкнота, на якій зображено фрагмент поеми Івана Франка
Деталізація
  • шчука (щука)
  • јаблуко (яблуко)
  • свьатиј (святий)
  • сподівајетцьа (сподівається)

Гарний приклад драгоманівки можна побачити на сучасній банкноті в 20 гривень, де зображено фрагмент поеми «Веселка» Івана Франка біля портрету письменника. Франко також використовував драгоманівку для листування.

Земле, моја всеплодьучаја мати!
Сили, шчо в твојіј движель глубині,
Крапльу, шчоб в боју сміліјше стојати,
дај i міні!

Шче не вмерла Украјіни[ред.ред. код]

Шче не вмерла Украјіни ні слава, ні вольа.
Шче нам, браттьа украјінці, усміхнетцьа дольа.
Згинуть наші вороженьки, јак роса на сонці,
Запанујем і ми, браттьа, у својіј сторонці.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.


Станем, браттьа, в біј кривавиј від Сьану до Дону,
В ріднім крају панувати не дамо нікому;
Чорне море шче всміхнетцьа, дід Дніпро зрадіје,
Шче у нашіј Украјіні доленька наспіје.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.

А завзяттьа, працьа шчира свого шче докаже,
Шче сьа волі в Украјіні піснь гучна розльаже,
За Карпати відобјетцьа, згомонить степами,
Украјіни слава стане поміж народами.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гурт Інший День. idayband.com. Процитовано 2016-03-11. 

Посилання[ред.ред. код]