Корінь женьшеню
| Корінь женьшеню | |
 | |
| Коротка назва | P. ginseng |
|---|---|
| Наукова назва таксона | Panax ginseng C.A.Mey., 1842 |
| Таксономічний ранг | вид |
| Батьківський таксон | женьшень |
| Вернакулярна назва | Chinese ginseng[1], Korean ginseng, 人参[2][3], 棒槌[2][3], 红参[4], 生晒参[4], 人参须[4], 人参叶[4], 人参[4][5][6], 参须[4], 人参花[4], 人参子[4], 参条[4], 人参芦[4] і ženšen[7] |
| Цей таксон є джерелом | ginseng rootd[8] і ginsengd |
| Додаток CITES | Appendix II of CITESd[9] |
| Ареал таксона | КНР[5][6] |
| URL GRIN | npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=26379 |
 Корінь женьшеню у Вікісховищі | |
Panax ginseng, корінь женьшеню[10], також відомий як Азійський женьшень[10][11], Китайський женьшень[10][11], Японський женьшень або Корейський женьшень[10][11][12]. Це вид рослини, корінь якої є першоджерелом женьшеню. Це багаторічна рослина, що росте в горах Східної Азії.
Назви[ред. | ред. код]
Panax ginseng називається Rénshēn (人蔘 або 人参 чи 人參; (трансліт: ginseng) в китайській, Insam (인삼; 人蔘) в Корейській і Ninjin (人参) в японській.
Опис[ред. | ред. код]
Корінь женьшеню це трав'яниста багаторічна рослина заввишки від 30 до 60 см. Рослини мають стрижневий корінь у формі веретена або циліндра, зазвичай з 1 або 2 головними гілками. Рослини утворюють від 3 до 6 листків, які є пальчасто-складними, кожен листок має від 3 до 5 листочків. Краї листочків густо зазубрені. Квітки народжуються в одиночному суцвітті, яке є кінцевим зонтиком з 30-50 квітками. Квітконоси квіток мають довжину від 15 до 30 см. Зав'язь квітки двогніздова, і кожний плодолистик має два окремих стилети. Зрілі плоди розміром 4-5 х 6-7 міліметрів, червоного кольору, круглі зі сплющеними кінцями. Біле насіння має ниркоподібну форму. Кількість диплоїдних хромосом (2n) становить 48[13].
Поширення[ред. | ред. код]
Корінь женьшеню походить з гірських районів російського Далекого Сходу (Зовнішня Маньчжурія), Північно-Східного Китаю та Корейського півострова[10]. Він є рослиною, що охороняється в Росії та Китаї, і більшість комерційного женьшеню зараз отримують з рослин, що вирощуються в Китаї, Кореї та Росії. Він також вирощується в деяких районах Японії. Це повільно зростаюча багаторічна рослина, і коріння зазвичай збирають, коли рослинам виповнюється п'ять або шість років[14].
Вирощування[ред. | ред. код]
Корінь Женьшеню є одним з найпоширеніших видів женьшеню, що культивується, поряд з P. notoginseng (зустрічається в природі в Китаї) і P. quinquefolius[15].
Дослідження[ред. | ред. код]
Не існує якісних доказів того, що женьшень володіє оздоровчим ефектом[16]. Фітохімічні речовини женьшеню, які називаються гінсенозидами, перебувають на стадії попередніх досліджень щодо їхнього потенційного впливу на втомлюваність у людей з розсіяним склерозом[16]. Корень женьшеню зазвичай вважається безпечним для дорослих при застосуванні протягом менш як шість місяців, але може бути небезпечним при застосуванні довше шести місяців.
Народна медицина[ред. | ред. код]
Женьшень використовується як трава в народній медицині[11]. Його вживають через віру в те, що він може поліпшити пам'ять і пізнання у здорових дорослих[11], і що він може поліпшити сексуальну функцію у дорослих з еректильною дисфункцією[16].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ база даних рослин Міністерства сільського господарства США
- ↑ а б Institute of Botany, Chinese Academy of Sciences List of plant species in China (2022 Edition) — 2022. — doi:10.12282/PLANTDATA.0061
- ↑ а б Flora Reipublicae Popularis Sinicae, volume 54 / за ред. G. Hoo, C. J. Tseng — 1978. — Т. 54. — С. 180.
- ↑ а б в г д е ж и к л 庄会富, 王亚楠, 王趁 та ін. A Scientific Dataset of useful plants of China, 中国有用植物数据集 — 2021. — doi:10.11922/SCIENCEDB.J00001.00212
- ↑ а б 王洪峰, 董雪云, 穆立蔷 黑龙江省野生维管植物名录, Checklist of tracheophyte in Heilongjiang Province // 生物多样性 — 2022. — Т. 30, вип. 6. — С. 22184. — ISSN 1005-0094 — doi:10.17520/BIODS.2022184
- ↑ а б 刘培亮, 卢元, 岳明 et al. 陕西省维管植物名录(2021版) // 生物多样性 — 2022. — Т. 30, вип. 6. — С. 22061. — ISSN 1005-0094 — doi:10.17520/BIODS.2022061
- ↑ Petauer T. Lexicon of Plant Riches — Tehniška založba Slovenije, 1993. — ISBN 86-365-0133-4
- ↑ http://www.keio-kampo.jp/vc/catalog/herbs/ginseng-radix.html
- ↑ Species+
- ↑ а б в г д Корінь женьшеню: інформація на сайті GRIN
- ↑ а б в г д Asian Ginseng. National Center for Complementary and Integrative Health (NCCIH). September 2016. Процитовано 24 червня 2017.
- ↑ English Names for Korean Native Plants (PDF). Pocheon: Korea National Arboretum. 2015. с. 559. ISBN 978-89-97450-98-5. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2017. Процитовано 24 грудня 2016 — через Korea Forest Service.
- ↑ Panax ginseng in Flora of China @ efloras.org. www.efloras.org. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Mahady, Gail B.; Fong, Harry H.S.; Farnsworth, N.R. (2001). Botanical Dietary Supplements. CRC Press. с. 207—215. ISBN 978-90-265-1855-3.
- ↑ Baeg, In-Ho; So, Seung-Ho (2013). The world ginseng market and the ginseng. Journal of Ginseng Research. 37 (1): 1—7. doi:10.5142/jgr.2013.37.1. PMC 3659626. PMID 23717152. Процитовано 11 серпня 2018.
- ↑ а б в Panax ginseng. MedlinePlus, US National Library of Medicine. 21 квітня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
|
|