Кособуди (Люблінське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Кособуди
пол. Kosobudy


Координати 50°37′48″ пн. ш. 23°04′42″ сх. д. / 50.63000000002777767° пн. ш. 23.07861111002777932° сх. д. / 50.63000000002777767; 23.07861111002777932Координати: 50°37′48″ пн. ш. 23°04′42″ сх. д. / 50.63000000002777767° пн. ш. 23.07861111002777932° сх. д. / 50.63000000002777767; 23.07861111002777932

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Звежинець
Населення 424 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-470
Автомобільний код LZA
SIMC 0907013
GeoNames 768009
OSM r6054756  ·R
Кособуди. Карта розташування: Польща
Кособуди
Кособуди
Кособуди (Польща)
Кособуди. Карта розташування: Люблінське воєводство
Кособуди
Кособуди
Кособуди (Люблінське воєводство)
Мапа

Кособуди[2] (або Косопуди[2], пол. Kosobudy) — колишнє українське село в Польщі, у гміні Звежинець Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 424 особи (2011[1]).

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться на Закерзонні (в історичній Холмщині).

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується в 1398 р., від початку було заселене русинами.

Вперше згадується церква в 1598 році[2]. У 1848 р. замість дерев'яної церкви зведена мурована, вкрита ґонтом.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[3].

У 1880 р. в селі були фільварок, 6 панських і 55 селянських будинків, 416 жителів (345 русинів-українців і 71 римокатолик — також переважно українського походження). Місцеві жителі русини-українці під впливом римокатолицьких власників фільварку поступово латинізувались і спольщувались, чому сприяла заборона царем греко-католицької церкви в 1875 р. З 1881 р. почала діяти початкова школа.

Вирішальними моментами в латинізації жителів села стали царський указ 1905 року, депортація українців російською армією в 1915 р. та окупація Холмщини поляками в 1919 р. з відібранням в українців церкви і перетворенням її на костел[2], через що в 1921 р. українську національність насмілилось задекларувати тільки 137 осіб.

Під час німецької окупації 1939—1944 р. церква була повернена українцям і тут діяла парафія Української православної церкви, однак з приходом польської влади знову була нею відібрана. За німецьким переписом 1943 р. українську національність задекларували вже лише 87 осіб.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 216 39 150 27
Жінки 208 46 103 59
Разом 424 85 253 86

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369. (рос. дореф.)
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]