Костіс Паламас
| Костіс Паламас | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Κωστής Παλαμάς | ||||
 | ||||
| Народився | 13 січня 1859[1][2][3] Патри, Греція[4][1] | |||
| Помер | 27 лютого 1943[4][1][…] (84 роки) Афіни, Греція[4][1] | |||
| Поховання | Перше афінське кладовище[5] | |||
| Країна | .svg){kind=small} Греція[1] | |||
| Місце проживання | Патри Месолонгіон Афіни | |||
| Діяльність | журналіст, літературний критик, поет, драматург, письменник | |||
| Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії | |||
| Рід | Q16327934? | |||
| Брати, сестри | Christos Palamasd | |||
| Діти | Leandros Palamasd | |||
| Автограф |  | |||
|
| ||||
 Костіс Паламас у Вікісховищі | ||||
Костіс Паламас (13 січня 1859, Патри — 27 лютого 1943, Афіни) — новогрецький поет, белетрист і критик. Засновник Нової Афінської школи. У творчості Паламаса знайшли вираження загальногуманістичні та революційно-демократичні ідеали кінця XIX — початку XX століть.
Костіс Паламас народився в Патрах. Середню освіту отримав у школі Мессолонгіона. Вивчав право в Афінському університеті. Член Афінської академії наук з 1926) року. Починаючи з 1880-х впродовж багатьох років працював журналістом, редактором газет, співпрацював у журналах, публікуючи сатиричні вірші, виступаючи на захист народної мови — дімотіки — і національного духу в літературі.
Перша збірка віршів Паламаса «Пісні моєї батьківщини», що включає юнацькі вірші, з'явилася в 1886 році. За нею слідували збірники віршів «Гімн Афіні» (1889), що є спробою відродити класичний гомерівський гімн, і книга «Очі моєї душі» (1892), написана під безпосереднім впливом французьких поетів. Всі ці збірники мають суто наслідувальний характер і не мають великої художньої цінності.
Костіс Паламас написав Олімпійський гімн, покладений на музику новогрецьким композитором Спірідоном Самарасом. Вперше Гімн прозвучав на церемонії відкриття Перших Олімпійських ігор сучасності 1896 року в Афінах на мармуровому стадіоні Панатінаїкос.
Проте лише в наступних книгах віршів Паламас звільняється від наслідування чужим зразкам і проявляє свою художню індивідуальність. Повного розквіту його творчість досягає у творах, написаних після 1900 року. Його «Непохитне життя» (1904), «Дванадцять пісень цигана» (190) і «Царська флейта» (1910), написані розмовною грецькою мовою, за своїми художніми якостями висувають Паламаса в перші ряди новогрецької літератури.
Письменник дрібної інтелігенції, Паламас у своїй творчості і в своїй літературній діяльності бореться за її ідеї — націоналістичну культуру, за створення нової «Великої Греції» (див. Велика ідея Венізелоса). Поряд з величезним переважанням суто патріотичних віршів у творчості Паламаса в період 1900—1910 років зустрічаються також і твори, пройняті скаргами на соціальну несправедливість і співчуттям афінським робітникам: «Тримайся, наступай, робітник, як богатир», «Бий, робітник-месник» і т. д. (вірші «Спартакос», «Руйнівник», «Рабині-жінки» та інші).
Однак протест Паламаса обмежується міркуваннями про боротьбу «взагалі». Він і далі продовжував оспівувати патріотизм грецьких вояків, ненависть проти ворогів батьківщини і «більшовиків-вовків» («П'ятисклади», «Патететичні розмови»).
В Афінах Костіс Паламас жив у будинку по вулиці Періандріу в районі Плака, побудованому в 1920-х роках. Поет повернувся в цей будинок після того, як був виселений із садиби на вулиці Ескулапіус, де він мешкав понад тридцять років і де нині розташоване Товариство імені Костіса Паламаса. У будинку на вулиці Періандріу поет провів останні 8 років свого життя, разом із дружиною Марією та дочкою Нафсікою. Кілька років по тому встановили мармурову меморіальну дошку, вона розташована над головним входом у будинок.
У грудні 2010 року муніципалітет Афін через фінансову скруту вирішив будинок Костіса Паламаса винести на аукціон, що мав відбутися 12 січня 2011 року в окружному суді Афін. Встановлена початкова вартість склала1 066 000 євро[6]. Товариство Костіса Паламаса зверталось по спонсорську допомогу до багатьох установ, аби придбати цей будинок. Однак напередодні аукціону теперішній власник будівлі зміг владнати борги із банком[7].
- Τραγούδια της πατρίδος μου (1886)
- Ύμνος εις την Αθηνάν (1889)
- Τα μάτια της ψυχής μου (1892)
- Ίαμβοι και ανάπαιστοι (1897)
- Τάφος (1898)
- Οι χαιρετισμοί της Ηλιογέννητης (1900)
- Η ασάλευτη ζωή (1904)
- Ο Δωδεκάλογος του Γύφτου (1907)
- Η φλογέρα του Βασιλιά (1910)
- Οι καημοί της λιμνοθάλασσας (1912)
- Σατιρικά Γυμνάσματα (1912)
- Η πολιτεία και η μοναξιά (1912)
- Βωμοί (1915)
- Τα παράκαιρα (1919)
- Τα δεκατετράστιχα (1919)
- Οι πεντασύλλαβοι- Τα παθητικά κρυφομιλήματα- Οι λύκοι- Δυό λουλούδια από τα ξένα (1925)
- Δειλοί και σκληροί στίχοι (1928)
- Ο κύκλος των τετράστιχων (1929)
- Περάσματα και χαιρετισμοί (1931)
- Οι νύχτες του Φήμιου (1935)
- Βραδινή φωτιά (1944)
- Θάνατος παληκαριού, (1901)
- Διηγήματα, 1920
- Τρισεύγενη, (1903)
- ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в Паламас Костис // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Famous Poet Kostis Palamas’ House Up for Auction. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2010.
- ↑ Poet Kostis Palamas’ House Rescued from Athenian Auction. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 14 січня 2011.
- Літературна енциклопедія(рос.)
- Енциклопедія Британніка [Архівовано 5 квітня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Поезія Паламаса
- Костіс Паламас. Поезії [Архівовано 19 лютого 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Костіс Паламас. — Пісні моєї батьківщини — Подорож [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
