Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
інститут
Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
48°19′03″ пн. ш. 25°05′29″ сх. д. / 48.317549600027774659° пн. ш. 25.09147000002777972° сх. д. / 48.317549600027774659; 25.09147000002777972Координати: 48°19′03″ пн. ш. 25°05′29″ сх. д. / 48.317549600027774659° пн. ш. 25.09147000002777972° сх. д. / 48.317549600027774659; 25.09147000002777972
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Косів
У складі Львівська національна академія мистецтв

Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва — вищий навчальний заклад у Косові, входить до складу Львівської національної академії мистецтв.

Історія[ред. | ред. код]

Передісторія появи навчального закладу починається 1882 року, коли Ткацьким товариством була заснована в Косові Ткацька школа, приміщення якої знаходились на території сьогоднішнього гуртожитку інституту. З перших років заснування промислової школи, далі — училища були відкриті відділи художньої різьби по дереву та столярської справи, декоративного ткацтва та килимарства, художньої вишивки, крою та моделювання.

Одним з організаторів та першим директором училища був Михайло Куриленко. До перших викладачів, що складали перші навчальні програми, належали майстри народної творчості В.Гуз, Ганна Герасимович, М.Тимків, М.Гулейчук, М.Фединський, П.Дзюбей, В.Кіщук та інші. В 40 — 50-х роках серед плеяди відомих майстрів в училищі викладав фахові предмети відомий український художник Євген Сагайдачний.

У період німецької окупації школа функціонувала, студенти отримували стипендію завдяки Українському допомоговому комітету, а ті, що були з далеких сіл, проживали в гуртожитку. В післявоєнний час навчальний заклад очолює Олексій Соломченко, відомий мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України.

У 1959—1960 роки в училищі були відкриті нові відділи — художньої кераміки, художньої обробки шкіри та художньої обробки металів. Вагомий внесок в організацію навчально-виховного процесу, формування митців декоративно-прикладного мистецтва та розбудову матеріальної бази училища зробили Ю.Касьяненко, Кива Г. Я. та К.Сусак, які в різні роки очолювали навчальний заклад.

У 1989 році відновлюються два, раніше закритих, відділи — художнього ткацтва та художньої вишивки, а ще через рік відкривається зовсім нова спеціалізація — художній розпис. З 1993 року навчальний заклад набуває статусу коледжу і проводить підготовку фахівців за двоступеневою системою — «молодший спеціаліст» і «бакалавр».

У 2000 році Наказом Кабінету Міністрів України на базі коледжу створено Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.

За час свого існування[коли?] навчальний заклад підготував близько 3 тис. спеціалістів для художньої промисловості України та країн ближнього і далекого зарубіжжя. Студенти інституту беруть участь в міжнародних фестивалях, конкурсах, де займають призові місця, є лауреатами золотих та срібних медалей, дипломів, неодноразово нагороджувались грамотами та призами.

В інституті є власний музей — науково-пізнавальний центр, в якому зберігається мистецька спадщина кількох поколінь майстрів народної творчості Гуцульщини, найкращі дипломні роботи студентів з часу заснування навчального закладу. Музей відвідало понад 500 зарубіжних делегацій із всіх країн ближнього зарубіжжя, а також Англії, Франції, США, Канади, Австралії, Китаю, Японії, Німеччини, Польщі, Куби, Румунії, Чехословаччини, Югославії, Греції, Італії (близько 50-ти країн світу). Матеріали музею послужили для створення понад 40 кінофільмів вітчизняних та зарубіжних кіностудій.

Джерела[ред. | ред. код]