Коучинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ко́учинг (від англ. coaching — тренерство), вишкіл — інструмент особистісного й професійного розвитку, формування якого почалося в 70-х роках XX століття. Джерела коучингу лежать у спортивному тренерстві, позитивної, когнітивної й організаційної психології, в уявленні про усвідомлене життя й можливостях постійного й цілеспрямованого розвитку людини.

Визначення[ред. | ред. код]

Існує безліч визначень коучингу, з найвідоміших:

  • Коучинг — це геніальний інструмент досягнення заповітних цілей та щастя в особистому житті i сучасна технологія ведення прибуткового системного бізнесу за допомогою ефективних комунікацій з клієнтами, колегами, керівництвом та конкурентами (англ. Angela Yastreb) «Майстернiсть та Коучiнг Технологiя" (англ. Art & Business Тechnology №1).
  • Коучинг — це мистецтво створення, за допомогою бесіди й поведінки, середовища, яке полегшує рух людини до бажаних цілей, так, щоб воно приносило задоволення.
  • Коучинг — це процес створення коучем умов для всебічного розвитку особистості клієнта.
  • Коучинг — це мистецтво сприяти підвищенню результативності, навчанню й розвитку іншої людини. (Майлз Дауні (англ. Myles Downey), «Ефективний Коучинг»)
  • Коучинг — це триваючі відносини, які допомагають людям одержати виняткові результати в їхньому житті, кар'єрі, бізнесі або в суспільних справах. За допомогою коучингу клієнти розширюють сферу пізнання, підвищують ефективність і якість свого життя.
  • Коучинг — це система реалізації спільного соціального, особистісного й творчого потенціалу учасників процесу розвитку з метою одержання максимально можливого ефективного результату.

Чотири базові етапи коучингу: постановка мети, перевірка реальності, вибудовування шляхів досягнення й, властиво, досягнення (він ще називається етапом волі).

Відмінність коучингу від усіх видів консультування — ставка на реалізацію потенціалу самого клієнта.

Також робиться ставка і на духовний, внутрішній потенціал людини, що підкріплює та підживлює її ресурс.

Історія виникнення коучингу[ред. | ред. код]

Початки[ред. | ред. код]

Загалом коучинг як метод виник у Каліфорнії. Поняття «коуч» з'явилося ще в кінці XIX століття, так стали називати професійних тренерів в групових і одиночних видах спорту. У 50-ті роки минулого століття цей термін остаточно закріпився в тенісі і гольфі. Саме тоді поширилася думка про те, що виграш — не завжди справа техніки. Успіх часто залежить від внутрішньої, ментальної, підготовки гравця, від його націленості на перемогу. Фактично коучами стали перші тренери, які звернули увагу на «роботу в голові спортсмена».

Розвиток сучасного коучингу[ред. | ред. код]

Коучинг, як напрямок діяльності і консультування, виділився зі спорту і потім довгий час використовувався в менеджменті, отримавши назву «бізнес-коучинг». Засновниками концепції є Тімоті Голві, Джон Вітмор, Томас Дж. Леонард.

Каліфорнійський тренер з тенісу В. Тімоті Голві (англ. W. Timothy Gallwey) — автор концепції внутрішньої гри, що лежить в основі коучингу. Уперше концепцію викладено в книзі «Внутрішня гра в теніс» (The Inner Game of Tennis), виданій у 1974 р.

Джон Вітмор (англ. John Whitmore) — автор книги «Коучинг високої ефективності», виданої в 1992 р. Розвинув ідеї Голві в застосуванні до бізнесу й менеджменту.

Томас Дж. Леонард (англ. Thomas J. Leonard) — засновник Університету коучів (Coach University), Міжнародної Федерації Коучів, Міжнародної асоціації сертифікованих коучів (International Association of Certified Coaches) і проекту Coachville.com.

Тімоті Голві, ще в кінці 60-х років придумав новий вид підготовки спортсменів і назвав його «the inner game» — «внутрішня гра». У результаті з'явилися його перші курси: «Внутрішня гра в гольф», «Внутрішня гра в теніс» і т. д. Голві сформулював свою головну ідею коротко і ясно: супротивник, який знаходиться у власній голові, куди небезпечніший того, який по той бік сітки . По суті, ця думка і лягла в основу теорії коучингу. А потім багато керівників компаній, любителі пограти в теніс і гольф, зрозуміли, що ідеї Гелвея можуть бути корисні їм у бізнесі.

В Європі та СНГ коучинговий рух розпочався завдяки Мерилін Аткінсон (Erickson University) та Анжелі Ястреб (Bussines International Technology Academy)[джерело?], як автора академiчної програми «Бізнес Технологiя №1 — Коучинг» (англ. Business Technology №1 — Coaching) для підвищення кваліфікації керівників, педагогів, тренерів, представників влади, психологів, психатерапевтiв, психоаналiтикiв та бiзнес-консультантiв, Анжела Ястреб акредитований Міжнародний тренер ICF та Коуч — Майстер власників системних бізнесів та лідерів сучасностi з 1998 року.

У 80-ті роки коучинг почав свою подорож до Європи і влаштувався спочатку у Великий Британії. У цій країні існують дві організації, які займаються даним питанням: Асоціація професійних спостерігачів та коучів (APECS) і Європейська рада з коучингу і наставництва (EMCC). У Великій Британії держава навіть фінансувала розробку стандартів і правил коучингу. У цій країні для того, щоб стати коучем, людина повинна витримати перевірку на компетентність.

На сьогоднішній день найбільше поширення коучинг отримав у США та Японії. Там питання ставиться так: успішний підприємець не може існувати без наставника.

Одним із найбільш видатних коучів сучасності Манфред Кетс де Вріс запровадив використання психоаналізу у коучинг-практиці. На його думку підсвідоме і минуле людини має ключовий вплив на психологію та управлінську поведінку керівників.

Всесвітні корпорації, такі як Siemens, Boeing, Motorola, широко використовують послуги коучів, адже, за оцінкою інституту Гелопа, ефект застосування коучингу в компанії в 6 разів перевищує витрати на нього. З іншого боку, він сьогодні виступає просто елементом «правильного» бізнесу.

Види коучингу[ред. | ред. код]

За сферою застосування, вирізняють кар'єрний коучинг, бізнес-коучинг, коучинг особистої ефективності, лайф-коучинг. Кар'єрним коучингом останнім часом називають кар'єрне консультування, що включає в себе оцінку професійних можливостей, оцінку компетенцій, консультування з кар'єрного планування, вибір шляху розвитку, супровід у пошуку роботи та інші пов'язані питання. Яскравим представником цього сучасного напрямку є Clever.

Вирізняють також індивідуальний коучинг, корпоративний (груповий) коучинг.

За форматом різняться очний (особистий коучинг, фото-коучинг) і заочний (інтернет-коучинг, телефонний коучинг) види коучингу.

Терміни, що використовуються в коучингу[ред. | ред. код]

  • Коуч (англ. Coach) — фахівець, тренер, що проводить тренування.
  • Клієнт — людина або організація, що замовляє послуги тренування рис або навичок. У термінології, використовуваній британськими тренерами, людину, що одержує послугу коучингу, також називають гравцем.
  • Сесія — особливим чином структурована бесіда тренера з клієнтом/гравцем.
  • Формат коучингу — це спосіб взаємодії між клієнтом і тренером у процесі коучинг-сесії, а також засіб такої взаємодії.

Етапи й зміст коучингу[ред. | ред. код]

Ключовим елементом у коучингу є усвідомлення, яке стає результатом посилення уваги, концентрації й чіткості. Усвідомлення — це здатність відбирати і ясно сприймати стосовні до справи факти й інформацію, визначаючи їхню важливість. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — ще одна ключова концепція і мета коучингу.

Бізнес-коучинг[ред. | ред. код]

Бізнес коучинг вважаеться ефективним інструментом та найкращою технологiя бiзнесу за рахунок результативної комунікації:

  • між продавцями та покупцями;
  • мiж підлеглими і керівниками;
  • мiж начальниками і співробітниками;
  • між керiвництвом та конкурентами.

Бізнес-коучинг (англ. Business — бізнес, підприємництво, і англ. Coaching — наставництво, тренування, інструктування, заняття з репетитором) — система професійних взаємин між фахівцем з розвитку і росту бізнесу, а також підвищення мотивації (коучем) і клієнтом, що виражається в підтримці і супроводі людини до отримання ним необхідного результату відповідно до його потреб.

Особливо це актуально для малого, середнього бізнесу и сiмейних компанiй, де весь бізнес контролюється і управляється часто однією людиною. Саме тому завдання коуча приділити увагу аналізу рішень керівника, а також зв'язку прийнятих рішень і особистого життя, яка майже завжди впливає на повороти всього бізнесу. Часто бізнесмени не відокремлюють роботу від відпочинку, друзів від колег, оскільки їхня справа і отримані результати безпосередньо впливають на їхнє життя і життя їхніх близьких.

Корпоративний коучинг[ред. | ред. код]

Цілі
  • розвиток, створення і визначення чіткого бачення керуючими менеджерами корпоративних цілей і способів їх досягнення за допомогою Коучинг Технології і як наслідок систематизація системи керованості в компанії (проводиться після інтерв'ювання керівників стратегiчного та тактичного рiвня повноважень), для значного пiдвищення вартостi компанiї в декiлька разiв або виходу акцiй компанiї на IPO;
  • практичне навчання керiвникiв та топ менеджерів Майстерності Коучинг Технології: кращі практики лайф і бізнес-коучингу;
  • впровадження в компанії системної керованості на основі Коучинг технології серед менеджерів всіх рівнів;
  • вдосконалення інструментарію роботи в ключових командах компанiї для досягення корпоративних цілей за допомогою Коучинг Технології;
  • створення корпоративної культури на основі Коучинг Технології;
  • підвищення iнiцiативностi, ефективності та результативності на основі Коучинг Технології.
Переваги Технології Коучинга
  • Збільшуються продажі завдяки технологiї коучингових запитань (замість НЛП);
  • Співробітники стають проактивними завдяки коучинговому спiлкуванню (не залишаються пасивними);
  • Керівники надають необхiднi мінімальні ресурси для ефективної роботи підлеглих завдяки коучинговим методам;
  • Власники бiзнесiв домовляються з конкурентами, щоб заробляти більше завдяки коучинговому спiлкуванню;
  • Зменшуеться звiльнення ключових фахiвцiв i коучинг утримує провідних менеджерів без високої матерiальної мотивацIї;
  • Пiдвищенна мотивація персоналу: коучинг допомагає знайти не матерiальну мотивацію для кожного працiвника.
  • Покращення ефективності; коучинг знаходить кращі якості людей і команд, чого не відбувається при традиційному інструктажі.
  • Прискорюється навчання: коучинг покращує навчання, дає можливість співробітникам розвинутися прямо на робочому місці, не втрачаючи часу і поєднуючи теорію і практику.
  • Поліпшення взаємин: коучинг передбачає діалог і інтерес до відповідей співрозмовника i демонструє, що людину цінують і поважають.
  • Економія часу начальника: завдяки коучингу співробітники стають більш самостійними та ініціативними, а як наслідок і лояльними, вивільняючи час керівника на підбір, навчання і планову роботу персоналу.
  • Більше креативних ідей: коучинг і створювана ним атмосфера взрощують творчий потенціал всіх членів колективу: ніхто не боїться глузування або покарання.
  • Оптимальне використання людей, навичок і ресурсів: iнвестиції в коучинг як технології управління компанією повертається вже з першого року впровадження в верхніх рівнях ієрархії компанії.
  • Більша гнучкість, вміння пристосуватися до швидких змін зовнi та всерединi компанії.

Українські коучі[ред. | ред. код]

  • Олена Сіукаєва — бізес-тренер, коуч, розробник і ведуча програм по впровадженню управління на основі Системи збалансованих показників, управління витратами, управління бізнес-процесами, управлінського обліку, бюджетування.

бізнес-тренер KROK Business School, онтопсихолог, бізнес консультант та практик.[1]

  • Оксана Білозуб — має більше 12 років управлінського досвіду в сфері FMCG, логістики, HR, виробництва, дистрибуції, рітейлу. Брала участь і має досвід вибудовування бізнес-процесів, в тому числі формування та розвитку персоналу всіх рівнів в компанії, корпоративної культури і корпоративних університетів, як інструментів підвищення ефективності організацій в цілому.[2]
  • Оксана Сєдашова — бізнес-тренер, коуч, психолог, Certificated NLP Master-Practitioner, експерт в сфері інтелектуального та креативного розвитку особистості, фахівець з понад 20-річним досвідом експертизи в області креативного мислення. Успішно провела понад 3500 тисяч годин відкритих і корпоративних бізнес-освітніх програм і тренінгів.[3]
  • Калантєрная Анна — коуч, бізнес тренер, засновник «Міжнародної тренінг-студії особистісного розвитку» і школи майбутніх мам та дошкільного розвитку дітей «Тіп-Топ». [4]


Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Бізнес школа Крок. Олена Сіукаєва
  • Бізнес школа Крок. Оксана Білозуб
  • Бізнес школа Крок. Оксана Сєдашова
  • Видання Наталі. Історія успіху.