Коучинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ко́учинг (від англ. coaching — тренерство), вишкіл — інструмент особистісного й професійного розвитку, формування якого почалося в 70-х роках XX століття. Джерела коучингу лежать у спортивному тренерстві, позитивної, когнітивної й організаційної психології, в уявленні про усвідомлене життя й можливостях постійного й цілеспрямованого розвитку людини.

Визначення[ред. | ред. код]

Існує безліч визначень коучингу, з найвідоміших:

  • Коучинг — це мистецтво створення, за допомогою бесіди й поведінки, середовища, яке полегшує рух людини до бажаних цілей, так, щоб воно приносило задоволення.
  • Коучинг — це процес створення коучем умов для всебічного розвитку особистості клієнта.
  • Коучинг — це мистецтво сприяти підвищенню результативності, навчанню й розвитку іншої людини. (Майлз Дауні (англ. Myles Downey), «Ефективний Коучинг»)
  • Коучинг — це триваючі відносини, які допомагають людям одержати виняткові результати в їхньому житті, кар'єрі, бізнесі або в суспільних справах. За допомогою коучингу клієнти розширюють сферу пізнання, підвищують ефективність і якість свого життя.
  • Коучинг — це система реалізації спільного соціального, особистісного й творчого потенціалу учасників процесу розвитку з метою одержання максимально можливого ефективного результату.

Чотири базові етапи коучингу: постановка мети, перевірка реальності, вибудовування шляхів досягнення й, властиво, досягнення (він ще називається етапом волі).

Відмінність коучингу від усіх видів консультування — ставка на реалізацію потенціалу самого клієнта.

Також робиться ставка і на духовний, внутрішній потенціал людини, що підкріплює та підживлює її ресурс.

Види коучингу[ред. | ред. код]

За сферою застосування, вирізняють кар'єрний коучинг, бізнес-коучинг, коучинг особистої ефективності, лайф-коучинг. Кар'єрним коучингом останнім часом називають кар'єрне консультування, що включає в себе оцінку професійних можливостей, оцінку компетенцій, консультування з кар'єрного планування, вибір шляху розвитку, супровід у пошуку роботи та інші пов'язані питання. Яскравим представником цього сучасного напрямку є Clever.

Вирізняють також індивідуальний коучинг, корпоративний (груповий) коучинг.

За форматом різняться очний (особистий коучинг, фото-коучинг) і заочний (інтернет-коучинг, телефонний коучинг) види коучингу.

Історія[ред. | ред. код]

Засновники концепції: В. Тімоті Голві (W. Timothy Gallwey) — автор концепції внутрішньої гри, що лежить в основі коучингу. Уперше концепцію викладено в книзі «Внутрішня гра в теніс» (The Inner Game of Tennis), виданій у 1974 р.

Джон Вітмор (John Whitmore) — автор книги «Коучинг високої ефективності», виданої в 1992 р. Розвинув ідеї Голві в застосуванні до бізнесу й менеджменту.

Томас Дж. Леонард (Thomas J. Leonard) — засновник Університету коучів (Coach University — www.coachu.com), Міжнародної Федерації Коучів, Міжнародної асоціації сертифікованих коучів (International Association of Certified Coaches — IAC) і проекту Coachville.com.

В Європі коучинговий рух почав поширюватися з 1999 року під егідою Міжнародного Еріксоновського Університету Коучинга - International Erickson University of Coaching, завдяки засновникам Мерилін Аткінсон та Анжелі Ястреб - яка в свою чергу є винахідником унікальної технології коучингу і автор інноваційної програми "Майстерність коуч - технологій: кращі практики лайф і бізнес коучингу» («Art of coach technology: best practices of life and business coaching), засновник академії підвищення кваліфікації для керівників, педагогів, тренерів , представників влади та психологів - Міжнародна Академія Коучинг Технології (INTERNATIONAL ACADEMY COACHING TECHNOLOGY); Тренер міжнародної кваліфікації та майстер - коуч перших осіб, власників системних бізнесів і лідерів сучасності нової епохи.

Терміни, що використовуються в коучингу[ред. | ред. код]

  • Коуч (англ. Coach) — фахівець, тренер, що проводить тренування.
  • Клієнт — людина або організація, що замовляє послуги тренування рис або навичок. У термінології, використовуваній британськими тренерами, людину, що одержує послугу коучингу, також називають гравцем.
  • Сесія — особливим чином структурована бесіда тренера з клієнтом/гравцем.
  • Формат коучингу — це спосіб взаємодії між клієнтом і тренером у процесі коучинг-сесії, а також засіб такої взаємодії.

Історія виникнення коучингу

Загалом коучинг як метод виник у Каліфорнії. Поняття «коуч» з'явилося ще в кінці XIX століття, так стали називати професійних тренерів в групових і одиночних видах спорту. У 50-ті роки минулого століття цей термін остаточно закріпився в тенісі і гольфі. Саме тоді поширилася думка про те, що виграш — не завжди справа техніки. Успіх часто залежить від внутрішньої, ментальної, підготовки гравця, від його націленості на перемогу. Фактично коучами стали перші тренери, які звернули увагу на «роботу в голові спортсмена».

Тім Гелвей, каліфорнійський тренер з тенісу, в кінці 60-х років придумав новий вид підготовки спортсменів і назвав його «the inner game» — «внутрішня гра». У результаті з'явилися його перші курси: «Внутрішня гра в гольф», «Внутрішня гра в теніс» і т. д. Гелвей сформулював свою головну ідею коротко і ясно: супротивник, який знаходиться у власній голові, куди небезпечніший того, який по той бік сітки . По суті, ця думка і лягла в основу теорії коучингу. А потім багато керівників компаній, любителі пограти в теніс і гольф, зрозуміли, що ідеї Гелвея можуть бути корисні їм у бізнесі.

У 80-ті роки коучинг почав свою подорож до Європи і влаштувався спочатку у Великий Британії. У цій країні існують дві організації, які займаються даним питанням: Асоціація професійних спостерігачів та коучів (APECS) і Європейська рада з коучингу і наставництва (EMCC). У Великій Британії держава навіть фінансувала розробку стандартів і правил коучингу. У цій країні для того, щоб стати коучем, людина повинна витримати перевірку на компетентність.

На сьогоднішній день найбільше поширення коучинг отримав у США та Японії. Там питання ставиться так: успішний підприємець не може існувати без наставника.

Одним із найбільш видатних коучів сучасності Манфред Кетс де Вріс запровадив використання психоаналізу у коучинг-практиці. На його думку підсвідоме і минуле людини має ключовий вплив на психологію та управлінську поведінку керівників.

Всесвітні корпорації, такі як Siemens, Boeing, Motorola, широко використовують послуги коучів, адже, за оцінкою інституту Гелопа, ефект застосування коучингу в компанії в 6 разів перевищує витрати на нього. З іншого боку, він сьогодні виступає просто елементом «правильного» бізнесу. Якщо деякий час назад був бум тренерства, то тепер ті ж фірми пропонують свої послуги на ринку коучингу, помінявши, по суті, лише назву.

У зв'язку з популярністю коучингу відкриваються інститути з підготовки фахівців у цій галузі. У Німеччині таке навчання коштує від 5 до 15 тис. євро, причому його пропонують понад 300 організацій, кожна з яких видає своїм випускникам дипломи та сертифікати. Приміром, у Франції та Англії існує тільки два професійних об'єднання коучів, а в Україні єдиний офіційний представник — Міжнародна Академія Коучинг Технологій (International Academy Coaches Technology), яка навчає коучингу за сучасною технологією в світі і Європі. Засновником академії є тренер міжнародної кваліфікації Анжела Ястреб, вупускнікамі якої були такі особистості як Іцхаак Пентосевіч, Микола Латанський, Сергій Цібудьскій, Алла Клименко, Валерія Козімір, Оксана Порошенко, Артур Григорян, Тетяна Лепеха, Галина Потопальський, Марина Коваль, Ганна Драгомерецкая, Анна Брайковська, Юлія Медведєва, Сергій Зінкневіч, Андрій Руденко, Оксана Пустовіт, Михайло Вейсберг і багато інших.

Етапи й зміст коучингу[ред. | ред. код]

Ключовим елементом у коучингу є усвідомлення, яке стає результатом посилення уваги, концентрації й чіткості. Усвідомлення — це здатність відбирати і ясно сприймати стосовні до справи факти й інформацію, визначаючи їхню важливість. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — ще одна ключова концепція і мета коучингу.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]