Крайова
| Крайова рум. Craiova | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 44°20′ пн. ш. 23°49′ сх. д. / 44.333° пн. ш. 23.817° сх. д. | ||||
| Країна |
 Румунія | |||
| Регіон |
 Долж | |||
| Адмінцентр |
Craiovad  | |||
| Столиця для |
Долж (жудець) | |||
| Засновано |
1 червня 1475[1]
| |||
| Площа | 81,4 км² | |||
| Населення | 234 140 осіб (2021) | |||
| Висота НРМ |
90 ± 1 м | |||
| Міста-побратими |
Патри[2], Куопіо, Ліон, Нантер, Шиянь, Скоп'є, Враца (1971)[3], Фігерас, Феррара | |||
| Часовий пояс |
UTC+2 і UTC+3 | |||
| Номери автомобілів | DJ | |||
| GeoNames | 8334607 | |||
| OSM | ↑2366970 ·R (Долж) | |||
| Поштові індекси |
200008–200820 | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса |
Str. A.I.Cuza nr.7, Municipiul Craiova, jud. Dolj[4] | |||
| mayor of Craiovad
|
Antonie Solomon | |||
| Вебсайт | primariacraiova.ro | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Крайова у Вікісховищі | ||||
Крайова (рум. Craiova) — місто у Румунії, адміністративний центр повіту Долж над річкою Жіу.
Існує дві можливі етимології слова «Крайова»: старослов'янське «kral» («король») та слов'янське «krajina» («кордон» або «край»).
Крайова є центральним містом Олтенії. Місто розташоване на відстані 227 км від Бухареста і за 68 км на північ від Дунаю.
1475 році перша писемна згадка про місто.
За часів правління князя Емануїла Джані-Русета, резиденцію Валахії було перенесено до Крайови у 1770–1771 роках.
Після періоду економічного занепаду у XVIII столітті, з початку XIX століття Крайова відновила своє становище одного з провідних міст Валахії, ставши центром ремесла та торгівлі. Близько 1860 року в Крайові було 4633 будівлі, серед яких 3220 житлових будинків, 26 церков, 11 шкіл та 60 фабрики і майстерень.
Після революції 1989 року, яка принесла відновлення вільного ринку та децентралізацію загального управління, кілька галузей промисловості міста були приватизовані, а ринок відкрився для приватних ініціатив.
Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2021 рік)[5]:
- Ізвору-Рече (483 особи)
- Мофлень (648 осіб)
- Поповень (1026 осіб)
- Ровіне (570 осіб)
- Фекей (777 осіб)
- Чернеле (2857 осіб)
- Чернелеле-де-Сус (483 особи)
- Шимніку-де-Жос (1277 осіб)
За даними перепису населення 2021 року[5] у місті проживали 234 140 осіб.
Національний склад населення міста[6]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 190 634 | 81,4 % |
| роми | 2 639 | 1,1 % |
| македонці | 361 | 0,2 % |
| угорці | 63 | <0,1 % |
| італійці | 61 | <0,1 % |
| албанці | 43 | <0,1 % |
| німці | 32 | <0,1 % |
| греки | 26 | <0,1 % |
| турки | 24 | <0,1 % |
| серби | 20 | <0,1 % |
| українці | 15 | <0,1 % |
| євреї | 14 | <0,1 % |
| росіяни-липовани | 11 | <0,1 % |
| болгари | 11 | <0,1 % |
| вірмени | 11 | <0,1 % |
| поляки | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 220 | <0,1 % |
Також у місті проживають татари, словаки, чехи та русини, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 191 965 | 82,0 % |
| ромська | 1 332 | 0,6 % |
| італійська | 54 | <0,1 % |
| угорська | 47 | <0,1 % |
| німецька | 29 | <0,1 % |
| турецька | 23 | <0,1 % |
| сербська | 22 | <0,1 % |
| грецька | 21 | <0,1 % |
| українська | 14 | <0,1 % |
| албанська | 11 | <0,1 % |
| російська | 10 | <0,1 % |
| болгарська | 8 | <0,1 % |
| македонська | 8 | <0,1 % |
| їдиш | 5 | <0,1 % |
| польська | 4 | <0,1 % |
| вірменська | 3 | <0,1 % |
| інша мова | 262 | 0,1 % |
Також рідною мовою називали татарську, словацьку, чеську та русинську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[8]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 185 289 | 79,1 % |
| атеїсти | 901 | 0,4 % |
| не релігійні | 730 | 0,3 % |
| римо-католики | 671 | 0,3 % |
| адвентисти | 476 | 0,2 % |
| євангелісти | 462 | 0,2 % |
| свідки Єгови | 442 | 0,2 % |
| п'ятдесятники | 369 | 0,2 % |
| мусульмани | 350 | 0,1 % |
| агностики | 344 | 0,1 % |
| баптисти | 194 | <0,1 % |
| інша релігія | 150 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 85 | <0,1 % |
| реформати | 68 | <0,1 % |
| греко-католики | 55 | <0,1 % |
| євангельські християни | 49 | <0,1 % |
| лютерани | 27 | <0,1 % |
| старообрядці | 19 | <0,1 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 14 | <0,1 % |
Також у місті проживають іудеї та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Після Бухареста, Крайова займає друге місце у країні за кількостю історичних пам'яток архітектури: церков, палаців та інших споруд.
На сході від Крайови, на відстані 7 км. від центру міста, розташований міжнародний аеропорт. Місто також є великим залізничним центром та пов'язане з іншими румунськими містами. У місті є розвинута трамвайна мережа.
Перші футбольні команди в Крайові з'явилися в 1921 році.
- КС Університатя – футбольна команда.
- ФК У Крайова 1948 – футбольна команда.
10 листопада 2017 року відкритий новий футбольний стадіон Йон Облеменко на місці колишнього.
- Корнеліу Баба — румунський живописець і графік, почесний член Академії мистецтв СРСР (з 1958).
- Ніколе Васілеску-Карпен — румунський інженер та фізик.
- Адольф де Герц — румунський журналіст і перекладач, драматург і поет.
- Ніку Константінеску (1840—1905) — румунський військовий діяч.
- Ніколае Петреску (1871—1931) — румунський карикатурист.
- Єлена Теодоріні (1857—1926) — румунська оперна співачка.
- Корнеліу Теодоріні (1893—1976) — румунський політик.
- Джордже Константинеску — румунський вчений, інженер і винахідник.
![](http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Biserica_"Sf._Dumitru"_Craiova.jpg)
- ↑ Moceanu R. DOCUMENTAR: Craiova – 540 de ani de la prima atestare documentară — rador.ro, 2015.
- ↑ https://www.patrasevents.gr/article/303087-i-lista-me-tis-23-adelfopoiimenes-poleis-tis-patras-iparxei-ousia-omos
- ↑ http://old.vratza.bg/?category=33&sub=90
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- 1 2 Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Міста-партнери Ліона. Архів оригіналу за 19 липня 2009. Процитовано 30 травня 2025.
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |