Крамаренко Петро Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Павлович Крамаренко
Народження 25 червня 1873(1873-06-25)
Київ
Смерть 16 вересня 1944(1944-09-16) (71 рік)
Харбін
Рід військ піхота
Звання полковник
Війни / битви оборона Порт-Артура, Сибірський Льодовий похід

Крамаренко Петро Павлович (25 червня 1873, Київ — 16 вересня 1944, Харбін) — офіцер російської армії, учасник Білого руху.

Народився у Києві, закінчив київську гімназію та Чугуївське піхотне училище. Брав участь у російсько-японській війні 1904—1905 років (оборона Порт-Артура), у боях був контужений. Отримав нагороду (орден Святого Георгія IV рангу).

Під час Першої світової війни командував полком, потім дивізією.

Після більшовицького перевороту взяв активну участь в білому русі, спочатку в лавах Добровольчої армії, потім — у армії Колчака. За участь у «Сибірському льодовому поході» нагороджений орденом[1].

Після розгрому емігрував у Маньчжурію, де до смерті працював на КСЗ (Китайській Східній Залізниці).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Біографія Петра Крамаренка [1]