Крекінг-установки в Ліньюані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крекінг-установки в Ліньюані. Карта розташування: Республіка Китай
Ліньюань
Ліньюань
Індустріальний парк у Ліньюані

Крекінг-установки в Ліньюані – складові нафтохімічного майданчика тайванської China Petroleum Corporation (CPC), розташованого на південно-західному узбережжі острова за кілька кілометрів від околиці міста Гаосюн.

Першу розраховану на споживання газового бензину (naphtha) установку парового крекінгу в Ліньюані ввели в експлуатацію у 1978 році. Оскільки на той час CPC вже мала дві піролізні установки на тій же сировині у складі свого майданчику в нещодавно згаданому Гаосюні, нове виробництво стало відоме під №3. А в 1984-му тут запустили другу установку на тій же сировині, котра отримала позначення як №4 (можливо відзначити, що всі піролізні виробництва CPC мали наскрізну нумерацію, до якої не потрапила лише установка в Тоуфені, котра використовувала іншу сировину – етан).

У 2012 році установку №3, яка на той момент мала річну потужність по етилену 230 тисяч тонн, вивели з експлуатації. Це було пов'язано зі спорудженням установки №6, котра стала до ладу в наступному році та могла продукувати 720 тисяч тонн. Можливо відзначити, що невдовзі, у 2015-му, зупинили виробництво етилену в Гаосюні (річна потужність 500 тисяч тонн), так що нарощування можливостей ліньюанського майданчика мало важливе значення для забезпечення потреб місцевих споживачів. Що стосується установки №4, то станом на 2016 рік вона могла продукувати 380 тисяч тонн етилену.

Використання важкої (як для нафтохімії) сировини призводить до виходу великої кількості інших ненасичених вуглеводнів. Так, установки №4 та №6 здатні виробляти 190 та 370 тисяч тонн пропілену відповідно. Крім того, CPC виробляє 158 тисяч тонн бутадієну, з якого 100 тисяч тонн забезпечує установка №6.[1][2][3][4][5]

Продукція установок може споживатись різноманітними хімічними заводами зі складу розташованих біля Гаосюна кількох індустріальних парків. Так, USI Corporation має дві лінії з випуску поліетилену низької щільності/етиленвінілацетату (потужність 120 тисяч тонн на рік) та лінійного поліетилену низької щільності/поліетилену високої щільності (160 тисяч тонн). Перша з ліній почала роботу ще в 1968-му (коли у Гаосюні стала до ладу установка №1), проте в подальшому для живлення заводу також залучили етилен із Ліньюаня (при цьому все рівно третину сировини приходилось імпортувати морським шляхом, для чого USI Corporation має власний термінал).[6] В самому ж Ліньюані на етилені CPC працює виробництво поліетилену високої щільності потужністю 180 тисяч тонн на рік, належне Formosa Plastics Corporation[7][8] (остання сама володіє найбільшим тайванським піролізним майданчиком, який втім розташований за сотню кілометрів північніше у Майліао).

З 1978-го (коли стала до ладу установка №3) в Гаосюні діє завод компанії Oriental Union Chemical Corp, котрий після завершеної у 2015-му модернізації здатен продукувати 360 тисяч тонн оксиду етилену та 300 тисяч тонн моноетиленгліколю.[9] А в 1984-му (того ж року ввели в експлуатацію установку №4) завод оксиду етилену запустила у індустріальному парку Даше компанія CMFC, котра за десяток років до того вже почала тут виробництво моноетиленгліколю. Станом на початок 2010-х потужності компанії з випуску цих продуктів становили 53 та 150 тисяч тонн відповідно.[10]

Ще одним великим споживачем етилену в Ліньюані є завод мономеру вінілхлориду компанії Taiwan VCM Corporation потужністю 450 тисяч тонн на рік, при цьому частину олефіну вона вимушена імпортувати через згаданий вище термінал USI Corporation.[11][12]

Нарешті, в Ліньюані діє вироництво мономеру стирену компанії Taiwan Styrene Monomer Cor, котре складається із двох ліній загальною потужністю 340 тисяч тонн на рік,[13] а в Даше розташовані дві лінії цього мономеру компанії Grand Pacific Petrochemical, здатні продукувати до 380 тисяч тонн.[14]

Що стосується пропілену, то він може бути потрібен заводам фенолу в Ліньюані (потужність 360 тисяч тонн, належить Taiwan Prosperity Chemical) та Гаосюні (300 тисяч тонн, власник Cjang Chun Petrochemical).[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Administrator, Rudi Stalmans (21 травня 2019). Taiwan Petrochemical Industry Outlook 2019. ener8 (брит.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  2. ↑ Peh, Soo Hwee. Taiwan’s CPC starts process of mothballing No 3 Linyuan cracker. Icis (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  3. ↑ Lee, Helen. Taiwan’s CPC runs Linyuan cracker No 6 at 40% of capacity. Icis (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  4. ↑ Taiwan’s CPC to restart its steam cracker at Linyuan - ChemOrbis.com. www.chemorbis.com. Процитовано 9 жовтня 2019.
  5. ↑ 2.16.886.101.20003.20007.20123. CPC Corporation, Taiwan. CPC Corporation, Taiwan (English) . Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 9 жовтня 2019.
  6. ↑ About USI - Company Overview. www.usife.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  7. ↑ Chow, Bee Lin. Taiwan’s FPC to shut HDPE, EVA on ethylene shortage. Icis (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  8. ↑ Chow, Bee Lin. FPC to reduce Linyuan HDPE production rate. Icis (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  9. ↑ OUCC | 東聯化學股份有限公司. www.oucc.com.tw. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  10. ↑ The Petrochemical Industry of Taiwan Continuing to play major national economic role (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2016.
  11. ↑ About TVCM ─ Company Overview. www.tvcm.com.tw. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  12. ↑ Taiwan VCM Corporation 18 сентября закроет две линии ВХМ в Гаосюне на плановый ремонт | Маркет Репорт - аналитика рынка полимеров. www.mrcplast.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  13. ↑ Ong, Sheau Ling. Taiwan Styrene Monomer restarts Linyuan SM unit after maintenance. Icis (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  14. ↑ Analysis: About 70% of Taiwan's styrene monomer capacity to shut Aug-Nov for maintenance | S&P Global Platts. www.spglobal.com. 6 серпня 2015. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  15. ↑ Liu, Xin. Chemical Profile: Asia phenol. Icis (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крекінг-установки_в_Ліньюані&oldid=34804216