Крем для гоління
Крем для гоління — кремоподібний косметичний засіб, що використовується для підготовки до гоління. Мета крему для гоління — пом'якшити волосся шляхом змащування.
Буває аерозольний крем для гоління (також відомий як піна для гоління) і крем для гоління без піни.
Креми для гоління зазвичай складаються з емульсії олив, мила або поверхнево-активних речовин і води.[1] На додаток до мила, креми для гоління містять зволожувач для м'якшої консистенції та збереження зволоженості піни. З іншого боку, креми для гоління без щіток не містять мила і тому не утворюють піни. Вони включають суміш оливи у воді, до якої додають зволожувачі та інші інгредієнти. Аерозольні креми для гоління — це, в основному, піна для гоління в рідкій формі з додаванням пропелентів, рослинного воску та різних масел. [2]
Історія[ред. | ред. код]
Аналог крему для гоління був задокументований в Шумері приблизно за 3000 років до н. е. Ця речовина поєднувала деревний луг і тваринний жир та наносилася на бороду як засіб для гоління.
До початку 20-го століття використовували бруски або палички твердого мила. Пізніше почали продавати тюбики, що містили суміші масел і м'якого мила.
У 1919 році Френк Шилдс розробив перший крем для гоління. Інноваційний продукт з'явився на американському ринку під назвою Barbasol і запропонував чоловікам альтернативу щітці для натирання мила в піну. Спершу, Barbasol наповнювався та упаковувався повністю вручну в Індіанаполісі. Бренд все ще існує і наразі доступний у всьому світі.
Першою банкою крему для гоління під тиском був крем для гоління Rise, представлений у 1949 році.[3] У наступне десятиліття цей формат зайняв дві третини американського ринку.[4] Хлорфторвуглеводні (CFC) використовувалися як пропеленти, поки їх не заборонили наприкінці 1990-х через руйнування озонового шару.[5] Їхнє місце зайняли газоподібні вуглеводні, такі як суміші пентану, пропану, бутану та ізобутану.[6]
У 1970-х роках був розроблений гель для гоління.[7] У 1993 році компанія Procter & Gamble запатентувала гелеву композицію після спінювання, яка після нанесення на шкіру перетворює гель в піну, поєднуючи в собі властивості як піни, так і гелю.[8]
Зміст[ред. | ред. код]
Креми для гоління містять 20–30 % мила [калій або триетаноламін (TEA)], приблизно до 10 % гліцерину, пом'якшувачі, емульгатори та піноутворювачі. Аерозолі — це розведені креми, що випускаються з балончиків під тиском за допомогою вуглеводневих пропелентів (приблизно до 10 %).[9] Займистість вуглеводнів компенсується великою кількістю води в складі крему.[10]
Пом'якшення бороди відбувається завдяки зволоженню волосся, яке також залежить від pH. Під час гоління електричною бритвою набрякання волосків небажане, і такі препарати використовують велику кількість спирту (50–80 %), щоб висушити шкіру та зробити волоски жорсткішими.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Roberson, George (1985). Men's Hair. New York: Rawson Associates. ISBN 0892562757.
- Schoen, Linda Allen, ред. (1978). The AMA Book of Skin and Hair Care. J.B. Lippincott Company. ISBN 0380018713.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Thomas Clausen et al. "Hair Preparations, " Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. Wiley-VCH, Weinheim (2006). DOI:10.1002/14356007.a12_571.pub2
- ↑ Schoen, 1978, с. 125-126.
- ↑ 1949: Carter launches Rise, the first pressurized shave cream. Funding Universe.
- ↑ Butler, Hilda; Poucher, William Arthur (2000). Poucher's perfumes, cosmetics and soaps. Springer. с. 51. ISBN 978-0-7514-0479-1.
- ↑ A Look at EPA Accomplishments: 25 Years of Protecting Public Health and the Environment. United States Environmental Protection Agency. 1 December 1995. Процитовано 22 November 2008.
- ↑ Cost and Emission Reduction Analysis of HFC Emissions from Aerosols in the United States (PDF). United States Environmental Protection Agency. June 2001. Архів оригіналу (PDF) за 23 September 2004. Процитовано 22 November 2008.
- ↑ Canadian Patent #2027218. Canadian Patents Database. Canadian Intellectual Property Office. Процитовано 22 November 2008.
- ↑ U.S. Patent 5248495, issued 28 September 1993
- ↑ Martin M. Rieger (2013), Cosmetics, у Arza Seidel (ред.), Kirk-Othmer Chemical Technology of Cosmetics, с. 36—37
- ↑ Gannes, Stuart; Slovak, Julianne (14 March 1988). A DOWN-TO-EARTH JOB: SAVING THE SKY. Fortune. Процитовано 22 November 2008.
|
