Крепець Леонід Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Крепець
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 13 березня 1984(1984-03-13)
Білокриниччя Шепетівський район
Смерть 25 серпня 2014(2014-08-25) (30 років)
Дзеркальне
Поховання Краснопільський цвинтар
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Леоні́д Петро́вич Крепе́ць (1984—2014) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник Війни на сході України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Леонід Крепець 13 березня 1984 року у селі Білокриниччя Шепетівського району Хмельницької області. Навчався у Білокриничанській школі, пізніше закінчив Полонське ПТУ. Після проходження строкової служби в Збройних силах України проживав у місті Володимирі-Волинському. З дружиною познайомився у її Журавичах під Луцьком. Побралися; створили родину. Виховували дітей.

10 квітня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил.[1] Служив старшим водієм у 51-ї механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

25 серпня 2014 року 3-й батальйон бригади потрапив у оточення біля села Дзеркальне, Донецька обл. Тоді під ракетним та танковим вогнем проросійських бойовиків та російських військових загинули та потрапили в полон десятки воїнів 51-ї бригади. Зі слів побратимів Леоніда, що вижили після бою, він отримав смертельне поранення після розриву міни у цьому бою. Тіло бійця не було опізнано, і Леонід Крепець спочатку був похований як неопізнаний солдат у Дніпропетровську.

Тривалий час рахувався зниклим безвісти.[2][3] Після проведення експертизи ДНК, яку взяли у його сина, аналіз зразків генетичного матеріалу збігся на 99,9 %. Зійшлися й дані ДНК, яку взяли у матері загиблого.

Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.

Удома у Леоніда Крепця залишились батько і мама Наталія; дружина Віра Аркадіївна, двоє синів дошкільного віку (Ярослав 2010 р.н. і Матвій 2013 р.н.).[1][4]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 9 вересня 2015 року Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Леоніда Крепця почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський».
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 2
  • Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ще одного героя із Володимира-Волинського опізнали по аналізу ДНК. Ним виявився Леонід Крепець. Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015. 
  2. Волонтери шукають бійців 51-ї. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015. 
  3. Оновлений список зниклих безвісти бійців 51-ї бригади. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015. 
  4. У сина волинянина, який загинув на Донбасі — день народження
  5. 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
  6. Указ Президента України від 5 жовтня 2015 року року № 568/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]