51-ша окрема механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
51-ша окрема гвардійська механізована бригада
51 OMBr ZSU.png
Нарукавний знак бригади
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип Емблема механізованих військ (2007).png Механізовані війська
Чисельність бригада
У складі 13 армійський корпус
Гарнізон/Штаб  Волинська область, м.Володимир-Волинський
Оснащення Т-64, БТР-60, БТР-70, БТР-80, БМП-1, БМП-2;
Зіткнення Війна на сході України
Нагороди Українська гвардія Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня
Звання «Перекопсько-Харківська»
«Празько-Волинська»
Розпущено 2014
Командування
Поточний
командувач
полковник
Володимир Яцків

Commons-logo.svg 51-ша окрема механізована бригада (Україна) у Вікісховищі

51-ша окре́ма гвардійська Перекопсько-Харківська Празько-Волинська ордена Леніна двічі ордена Червоного прапора ордена Суворова і Кутузова механізована бригада (51 ОМБр, в/ч A2331) — була легендарною складовою частиною механізованих військ України й за організаційно-штатною структурою входила до складу 13-го армійського корпусу Сухопутних військ України.

22 вересня 2014 року Президентом України П.Порошенком було озвучено намір розформувати 51-шу бригаду, а за місцем її дислокації створити нову бригаду: 14-ту окрему механізовану бригаду,[1] що й було зроблено 1 грудня 2014 року.[2]

Історія[ред.ред. код]

51-ша механізована дивізія була сформована із 51-ої гвардійської стрілецької дивізії, яка в свою чергу утворилась із 76-ої стрілецької дивізії на середині Другої світової війни. 23 листопада 1942 року 76-ту стрілецьку дивізію було перейменовано у 51-шу стрілецьку дивізію і було надано за бої за Сталінград високий статус гвардійської.

Потім вона була перейменована у 51-шу гвардійську мотострілецьку дивізію, якою пробула до 1992 року.

На початку незалежності України вона була реорганізована у 51-шу механізовану дивізію.

З 2002 року дивізію скоротили до бригади, повна назва якої — 51-ша окрема гвардійська Перекопсько-Харківська Празько-Волинська ордена Леніна двічі Червонопрапорна ордена Суворова і Кутузова механізована бригада.

Сталінград, Курськ, Прибалтика: 1943–1945[ред.ред. код]

У листопаді 1942 року перейменована дивізія була відправлена назад в Сталінград, де вона допомагала оточити і загнати в пастки німецькі 6-ту і 4-ту танкові армії під час операції «Уран». За участь у Сталінградській битві, дивізія була нагороджена орденом Леніна. Влітку 1943 року вона була посилена танками і іншими броньованими транспортними засобами і була відправлена ближче до України, де взяла участь у битві на Курській дузі.

З Курська дивізія була відправлена на північ, щоб відтіснити німецькі групи армій «Центр» і «Північ». Під командуванням генерала Івана Баграмяна, командуючого 1-им Прибалтійським фронтом, дивізією були звільнені білоруські міста Вітебськ і Полоцьк. Продовжуючи наступ на захід, 51-а гвардійська взяла участь у просуванні групи армій «Північ» з колишніх радянських республік Латвія і Литва.

Один з артилеристів дивізії Арамаїс Саркисян був убитий в бою на території Білорусі 25 червня 1944 року і був удостоєний звання Героя Радянського Союзу, найвищого звання в Радянському Союзі. У Латвійській республіці на півострові Курляндія був останній бастіон групи армій «Курляндія». Незважаючи на неодноразові спроби визволити регіон, німецька армія чинила опір і успішно відбивалася від атак Червоної Армії. У травні 1945 року, 51-ша дивізія була відправлена до Курляндії, де їй вдалося ізолювати сили, що залишилися на півострові. На 8 травня 1945 решта гарнізону здалася. 51-ша дивізія пройшла близько 4000 кілометрів по території колишнього СРСР і звільнила більше 600 міст від окупаційних сил. Двадцять один чоловік у частині були удостоєні найвищої нагороди — звання Героя Радянського Союзу.

Повоєнний період[ред.ред. код]

51-ша гвардійська окрема мотострілецька дивізія була створена після Другої світової війни з 51-ої гвардійської стрілецької дивізії, але розформована в кінці 1950-х роках в Прибалтійському військовому окрузі Натомість, наприкінці 1947 року 15-та стрілецька дивізія була передислокована з Австрії у міста Володимир-Волинський та Любомль. У повоєнні роки воїни з'єднання розміновували Волинську землю, допомагали цивільному населенню відбудовувати післявоєнне господарство, збирати врожай, залучалися до будівництва поливних систем на Кубані й у Криму.

У вересні 1965 року Наказом Міністра оборони Радянського Союзу в пам'ять про 51-шу стрілецьку дивізію, яка стійко прийняла перші удари Німецько-радянської війни, 15-й стрілецькій дивізії передано номер «51» і почесне найменування «Перекопська». А 19 січня 1992 року особовий склад дивізії склав присягу на вірність українському народові.

У вересні 1999 року в рамках заходів, присвячених 800-літтю Волинсько-Галицького князівства та з нагоди 60-річчя з дня створення дивізія одержала з рук Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Леоніда Кучми Бойовий Прапор та почесне найменування «Волинська».

У ході реалізації Державної програми розбудови і реформування Збройних Сил України у 2002 році 51-шу дивізію було реформовано в 51-шу окрему механізовану бригаду з залишенням їй усіх нагород та почесних найменувань. На озброєнні: танки Т-64, БТР-60, БТР-70, БТР-80,БМП-1, БМП-2;

АТО на Донбасі[ред.ред. код]

Вночі з 21 на 22 травня 2014 року, ближче до 6-ї години ранку між Великоанадолем (Ольгінка) і Володимирівкою поблизу міста Волноваха Донецької області стався напад диверсійної групи бойовиків так званої «ДНР» на табір військовослужбовців 51-ої механізованої бригади.[3] За словами очевидців, бойовики приїхали на інкасаторських авто «Приватбанку», стріляли з гранатометів, ПЗРК, кулеметів. З особового складу бригади було близько 30 чоловік, 3 БТР або БМП. Під час обстрілу один із зарядів влучив у бойову машину, яка перебувала на блокпосту, що спричинило вибух боєкомплекту. Внаслідок бою 17 військових загинуло[4], 18 поранено. Всього до місцевої лікарні було доправлено з вогнепальними пораненнями 31 людину.[5][6][7]

Загалом в антитерористичній операції взяли участь понад дві тисячі вояків цієї бригади. Серед них є як контрактники, так і мобілізовані та строковики.

Того ж дня ще один український військовослужбовець загинув та двоє дістали поранення внаслідок обстрілу терористами колони військової техніки, яка здійснювала передислокацію і активних дій не вела, поблизу міста Рубіжне Луганської області.[8]

14 липня 2014-го під час переміщення в колоні поблизу села Черемшине вночі відбувся бій, військовики бригади дали гідну відсіч терористам. Після завершення бою 51-а бригада почала відхід із Черемшиного, терористами пострілом ПТРК уражено САУ 2С1. Тоді загинуло троє солдатів Олександр Абрамчук, Ігор Кантор і Юрій Трохимук та молодший сержант Юрій Трохимук, 2 зазнали поранень.

25 липня 2014 року 40 військовослужбовців 51-ї бригади і декілька військовослужбовців з 72-ї ОМБр з угрупування Збройних сил України, що утримувало позиції біля Червонопартизанська, після 10 днів у оточенні і під обстрілами, були змушені скласти зброю і перейти українсько-російський кордон, таким чином потрапивши у полон[9]. Кілька бійців з угрупування здаватись відмовилися і прорвалися до позицій ЗСУ. Того ж дня від поранень, котрих зазнав у бою під Луганськом, помер солдат Григорій Савчук.

1 серпня під Мар'янівкою загинули капітан Андрій Задорожний, сержант Руслан Калуш, молодший сержант Андрій Курочка, старші солдати Сергій Дармофал, Михайло Котельчук та Сергій Кушнір.

2 серпня у Запоріжжі суд відпустив під особисті зобов'язання всіх військовослужбовців 51-ої окремої механізованої бригади, яких підозрюють у дезертирстві (вимушено відступили під обстрілом на територію РФ)[10].

6 серпня, прикриваючи відхід бійців бригади під селом Красний Яр, поліг солдат Іван Сирватка. 7 серпня загинув у бою за Савур-могилу старший лейтенант 51-ї бригади Валентин Прихід.

17 серпня на блокпосту біля Савур-могили зазнав поранення у плече солдат 51-ї бригади Дмитро Герасимик. В Авдіївці надали медичну допомогу та витягли кулю, дорогою в Дніпропетровськ терористи обстріляли автобус з пораненими, осколок влучив в голову Дмитру. Помер у дніпропетровському шпиталі від тяжкого поранення у голову.

Як повідомив 22 вересня Президент Петро Порошенко, 51-у бригаду Збройних сил України буде розформовано, а на її місці буде створена нова механізована бригада[1]. 8 жовтня Петро Порошенко на зустрічі з бійцями та командирами 51-ї ОМбР анонсував створення 14-ої механізованої бригади, — на базі підрозділів 51-ої бригади, які зарекомендовали себе як героїчні під час АТО:

Ті підрозділи, які героїчно себе проявили, не мають бути розформовані. Вони мають у повному складі зі збереженням своїх традицій стати основою нової бригади[11].

Серед таких президент назвав розвідників, які одними з перших взяли під контроль Савур-Могилу; протитанковий артилерійський підрозділ бригади, який знищив чимало бронетехніки противника; ремонтний підрозділ бригади, який під обстрілами виконував свої обов'язки; танковий підрозділ, який атакував ворога, щоб забезпечити виведення українських військ з-під Іловайська.

1 листопада Петро Порошенко повідомив, що вдалося досягти звільнення іще 25 бійців, котрі перебували в полоні у Сніжному — вояків 51-ої бригади, а також з військової частини 3056 Національної гвардії та 39-го батальйону територіальної оборони: обмін відбувся в форматі 25 на 25[12].

30 грудня внаслідок переговорів, котрі огранізувала миротворча місія УПЦ МП, було визволено з полону трьох людей, із 51-ї бригади — молодшого сержанта Юрія Потейчука (Волинь) та молодшого сержанта Святослава Савчука (Волинь)[13].

1 лютого 2015 року з полону терористів вдалося визволити двох військовослужбовців з 51-ї механізованої бригади[14].

29 квітня 2015-го здійснено спецоперацію за сприяння СБУ, вдалося звільнити військовика 51-ї ОМБР Євгена Олейника — провів в полоні бойовиків понад 8 місяців[15].

9 вересня 2015 року з полону терористів звільнені командир гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, підполковник Сергій Фураєв та командир гармати гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, старший матрос Артем Комісарчук — перебували у заручниках з часу Іловайського котла[16].

Склад 51-ої окремої механізованої дивізії (2002)[ред.ред. код]

Zsu 51 gv md-16.png

  • 50-й танковий батальйон.jpg 50 окремий танковий батальйон
  • 44-й механізований полк.jpg 44 механізований полк
  • 47-й механізований полк.jpg 47 механізований полк
  • 170-й танковий полк.jpg 170 танковий полк
  • 11-й інженерно-саперний батальйон.jpg 11 інженерний батальйон
  • 21-й розвідувальний батальйон.jpg 21 Окремий розвідувальний батальйон
  • 43-й артилерійський полк.jpg 43 Артилерійський полк
  • 59-й зенітний ракетний полк.jpg 59 зенітно-ракетний полк
  • 25-й батальйон зв'язку.jpg 25 окремий батальйон зв'язку
  • 309-й батальйон тилового забезпечення.jpg 309 окремий батальйон технічного забезпечення
  • 24-й військовий полігон.jpg 24 Польовий навчальний полігон
  • 84-й ремонтно-відновлювальний батальйон.jpg 84 Окремий ремонтно-відновлювальний батальйон

Командування[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Порошенко: 51-шу бригаду, яка здалася у полон, буде розформовано. Процитовано 2016-07-17. 
  2. 51-ї ОМБР уже немає
  3. Путін перевіряє сили бойовиків на сході України - експерт. Gazeta.ua. 22 травня 2014. 
  4. http://memorybook.org.ua/units/51br.htm
  5. Поблизу Волновахи відбулися бої, загинули 8 українських військових - ЗМІ. Українська Правда. 22 травня 2014. 
  6. ВИДЕО. Боевые действия под Волновахой. InfoResist. 22 травня 2014. 
  7. Халатність командування могла стати причиною розстрілу наших військових під Волновахою. УНІАН. 22 травня 2014. 
  8. На Сході від рук терористів загинули силовики, в лікарнях - 31 людина. УкрІнформ. 22.05.2014. 
  9. Півсотні бійців 51-ї бригади здалися у полон росіянам?. Процитовано 2016-07-17. 
  10. Суд звільнив усіх бійців 51-ої бригади, підозрюваних у дезертирстві, — ГПУ
  11. 51 бригада стане 14-ою, - Порошенко
  12. Порошенко повідомив, що з полону звільнили 25 українських військових
  13. Московські батюшки також визволяють українських полонених
  14. З полону терористів звільнили ще 5 українських бійців
  15. З полону терористів звільнили двох українських військових
  16. Сергій Фураєв та Артем Комісарчук повернулися з полону
  17. Зниклого комбрига 51 ОМБР Пивоваренка ідентифікували за ДНК. http://visnyk.lutsk.ua/. Вісник. 1 червня 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 

Посилання[ред.ред. код]