Криничка (гідрологічний заказник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Криничка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криничка
(гідрологічний заказник)
Криниця в урочищі Пилипів Потік
Криниця в урочищі Пилипів Потік
Криниця в урочищі Пилипів Потік
50°31′00″ пн. ш. 30°12′37″ сх. д. / 50.5169400000277732943° пн. ш. 30.21028000002777958° сх. д. / 50.5169400000277732943; 30.21028000002777958Координати: 50°31′00″ пн. ш. 30°12′37″ сх. д. / 50.5169400000277732943° пн. ш. 30.21028000002777958° сх. д. / 50.5169400000277732943; 30.21028000002777958
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Київська область,
м. Ірпінь
Найближче місто Київ
Площа 14,81 га
Засновано 2010 р.
Оператор Ірпінська міська рада
Криничка (гідрологічний заказник). Карта розташування: Київська область
Криничка (гідрологічний заказник)
Криничка (гідрологічний заказник) (Київська область)
Мапа

CMNS: Криничка у Вікісховищі

Крини́чка — гідрологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у місті Ірпінь Київської області, в урочищі Пилипів Потік, між вулицями Миколи Леонтовича та Миколи Сингаївського.

Площа 14,81 га. Статус присвоєно згідно з рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21 жовтня 2010 року № 866-35-V. Перебуває у віданні Ірпінської міської ради.

Опис пам'ятки[ред. | ред. код]

У центрі однієї із ділянок розташоване джерело чистої води «Криничка», яке разом із лісовим масивом має велике природоохоронне, рекреаційне, естетичне та релігійне значення. Вода в криниці холодна, не має сторонніх присмаків та запахів, відповідає вимогам норм діючих стандартів за органолептичними, санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками, не містить пестицидів та важких металів. Води стоку джерела утворюють невелику водойму, яка в посушливу пору року забезпечує водою невелику ділянку лісу, а також є місцем водопою багатьох видів птахів і місцем існування деяких цінних для науки видів водних тварин та рослин.

Ліс утворюють такі цінні породи дерев, як граб, вільха, бук, з домішками дуба та сосни. Підріст граба щільний і зімкнений. Ділянка об'єкта є осередком збереження біорізноманіття у межах міста.

Серед тварин поширені крук (охороняється Бернською конвенцією, 3 категорія), кумка звичайна(охороняється Бернською конвенцією, 2 категорія). Крім того, територія має дуплисті дерева, що є місцем існування кажанів (вухань бурий, нічниці водяна, ставкова та велика), що охороняються Бернською конвенцією (2 категорія), Боннською конвенцією (2 категорія) та Червоною книгою України.

Історія

Перші згадки про Криничку можна знайти в документах Петра Могили, який описував Ірпінь, як місце на 8 джерелах, одним з яких вона і була.

В 20-х роках ХХ століття на місці цьому місці возвели дзвіницю, яка збереглася і до сьогодні. Там збиралися монашки, щоб правити службу. Однак сувора радянська влада нікого не щадила і переслідувала монахинь. Вже дуже скоро вона з ними і розправилась.

Вода Кринички відома своїми цілющими властивостями, які вперше виявили священнослужителі. Вони розказують про випадки чудодійного зцілення, одним з яких було прозріння сліпої жінки, яка вмилась водою з джерела.

Криничка має велике природоохоронне, рекреаційне, естетичне та релігійне значення. І люди розуміють важливість збереження такого дорогоцінного джерела. Саме тому завдяки зусиллям небайдужих активістів 21 жовтня 2010 року на 35 сесії Київська обласна рада V скликання своїм рішенням № 866-35-V надала «Криничці» статус гідрологічного заказника місцевого значення.

Вода в Криничці і досі має унікальні властивості. Звичайно, зі збільшенням населення вода забруднюється, однак експертиза показала, що вона все ж таки відповідає всім необхідним нормам, а рівень нітратів та хлоридів у ній навіть нижче допустимого. Вода з «Кринички» може стояти дуже довго і не псуватися.

Забудовник ЖК «Синергія 2» взяв на себе зобов’язання привести до ладу територію, щоб врятувати гідрологічний заказник.


Джерела[ред. | ред. код]

  • Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення
  • Природно-заповідний фонд Київської області. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014.